Через помилку лікарів один з близнюків залишився інвалідом

Шість років тому Наталія Лагута народила хлопчиків-близнюків. Від народження їх обох вважали здоровими, і лише в рік одному з дітей поставили страшний діагноз –дитячий церебральний параліч. Жінка підозрює, що помилки припустилися лікарі, які приймали пологи. Втім, знайти та довести провину медиків тепер важко, головне для матері - забезпечити дитині повноцінне життя. Фахівці запевняють: вада не вроджена, тож хлопчика можна вилікувати, лише потрібні гроші.

Однакові костюми, підручники й зошити. Тільки Олексій сам ходить до школи, Антона вдома навчає вчителька. Близнюки народилися на сьомому місяці. Молодшого витягували за ніжки. Домовитися заздалегідь про кесарів розтин у породіллі-прибиральниці ні часу, ні грошей не було. Тільки через півтора року, коли Антон так і не почав ходити, маму направили в «Охматдит», і там, як грім з неба, – у дитини ДЦП.

Антон Нитюк: "Я не хожу, а лажу, і могу по стенке ходить. Я из-за той палки, что за компьютером, встаю потихоньку и хожу".

Надії на одужання з‘явилися після операції та довгих місяців у гіпсі. Рік тому Антон таки став на ніжки, утім нинішній його рекорд - три кроки до мами, сестрички чи братика. Допомогли процедури у Трускавці. Один курс оплатила сільрада, а 30 тисяч гривень ще на два лікування треба шукати вже самій Наталії.

Ірина Лук‘яньонок, головний лікар Чабанівської амбулаторії сімейної медицини: "Она сама добивается. Сама ищет спонсоров. Мы даем справку, что он нуждается в таком лечении. Куда дают бесплатные путевки – это уже второй вопрос. Мы на это повлиять никак не можем".

Втім, головне для мами, аби хлопчик почав ходити і почувався не гірше, аніж його здоровий братик.

Наталія Лагута, мама Антона: "Ми їздили з ним на футбольне поле. То він трохи ображаєтсья, що Альоша бігає, а я – не бігаю, то я йому кладу м‘ячика, щоб він ногами підпихав. А він каже: «Якби я був здоровий, то я би сам до школи ходив, не ждав би автобуса».

Веселий, впевнений у собі та улюбленець усіх Чабанів. Нині Антон вчить віршик, як добре мандрувати рідної країною.

Антон: "Україна, рідний край, поле, річка, синій гай, любо стежечкою йти, тут живемо я і ти".