Україна визнана як джерело постачання дітей для комерційної сексуальної експлуатації
- Автор
- Дата публикации
Стан реалізації державної політики протидії торгівлі дітьми обговорено під час "круглого столу", який відбувся 24 вересня у Верховній Раді
В заході, організованому парламентським Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності спільно з міністерствами у справах сім'ї, молоді та спорту і внутрішніх справ взяли участь народні депутати, представники органів виконавчої влади, громадських організацій, провідні вчені-правники.
Секретар Комітету Валерій Бевз констатував, що Державна програма протидії торгівлі людьми в Україні на період до 2010 року не діє. За його словами, територія України активно використовується для незаконної торгівлі людьми, особливо дітьми. В.Бевз назвав кілька фактів, які викликають особливе занепокоєння. Зокрема, близько 150 тис. дітей сьогодні мешкають у неблагополучних сім'ях, де батьки зловживають алкоголем або наркотичними засобами, не працюють, не займаються вихованням та доглядом за дітьми. В країні живе понад 103 тис. дітей-сиріт. Щороку до притулків потрапляє понад 120 тис. дітей. Чимало дітей займаються бродяжництвом, скоюють при цьому правопорушення, притягуються до відповідальності.
Народний депутат зазначив, що все це є сприятливим ґрунтом для торгівлі дітьми, яка набуває транснаціонального характеру.
В.Бевз зазначив, що змінити ситуацію на краще можливо лише за умови якнайшвидшого законодавчого реагування на це.
Представник ЮНІСЕФ в Україні Джеремі Хартлі повідомив, що Україна визнана як джерело постачання дітей для комерційної сексуальної експлуатації дітей. Він наголосив на тому, що в державі недотримуються права дитини і уряд має звернути на це пильну увагу.
Основними причинами, які спричиняють торгівлю дітьми, за словами іншого учасника "круглого столу" - представника Генеральної прокуратури В'ячеслава Рябенка, є: сучасний стан економіки і зайнятості населення України, прогалини у законодавчій базі та її невідповідність нормам міжнародного права, що обмежує можливості правоохоронних органів у боротьбі з такими злочинами, пропаганда розпусти і насильства у засобах масової інформації, бездоглядність дітей, хиби навчально-виховної роботи з ними, неналежний стан боротьби з торгівлею людьми, проституцією і правопорушеннями у сфері громадської моралі з боку правоохоронних органів.
В.Рябенко висловив впевненість у тому, що "розв'язання всіх цих проблем можливе лише за умови виконання комплексної програми підвищення соціально-економічного рівня населення, реформування системи інтернатних закладів, практичної взаємодії правоохоронних органів України з іншими державами у боротьбі з торгівлею дітьми, приділення уваги профілактично-роз'яснювальній роботі".
В обговоренні взяли участь члени профільного парламентського комітету, фахівці, представники неурядових організацій з протидії комерційній сексуальній експлуатації дітей в Україні. Промовці відзначали недосконалість вітчизняного законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, і зокрема, дітьми, звертали увагу на те, що у чинному законодавстві відсутні юридично визначені поняття, такі як "дитяча порнографія" тощо.
Учасники заходу висловились за термінове прийняття Верховною Радою закону про затвердження Національної програми "Національний план дій на виконання Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 р."
Промовці також пропонували Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності внести зміни до національного законодавства, привівши його у відповідність до норм міжнародного права в частині криміналізації за зберігання та користування дитячою порнографією, а також внести зміни до нормативно-правових документів та міждержавних угод щодо виїзду українських дітей за кордон (виключно за проїзним документом дитини).
Серед іншого учасники "круглого столу" рекомендували міністерству в справах сім'ї, молоді та спорту спільно з іншими зацікавленими міністерствами та відомствами, за участю експерті міжнародних та громадських організацій розробити нормативно-правове та методичне забезпечення для діяльності центрів реабілітації дітей, що постраждали від комерційної сексуальної експлуатації.