Готовність до шкільного дзвінка

Аби зібрати школяра до навчання, треба витратити щонайбільше день на блукання магазинами і скуповування форми потрібного розміру і кольору і необхідних канцтоварів.

А щоб підготувати до навчання цілу школу, одного дня замало, тому починати фарбувати, клеїти і ремонтувати слід одразу після останнього дзвоника. Якщо поталанить, то за 3 тижні до 1 вересня буде зроблено вже 86% підготовчих робіт у чималому шкільному господарстві, яке має Київ, де у новому навчальному році школярів чекатиме 526 шкіл, серед яких 167 загальноосвітніх, 119 спеціалізованих, 31 ліцей, 31 гімназія, 2 початкових школи, 90 шкіл-дитсадків, 11 вечірніх, 25 шкіл-інтернатів, 43 приватних і 7 шкіл інших відомств.

Як обіцяє місцева влада, залишки ремонтних робіт будуть завершені у всіх загальноосвітніх навчальних закладах до 1 вересня, тобто вірогідність того, що учні сядуть за сфіжолаковані парти, а в класах не протікатиме стеля досить висока. Із найбільших ремонтно-будівельних робіт, які здійснюються у шкільному господарстві Києва цьогоріч, це введення в дію прибудови до навчального корпусу школи № 132 (Голосіївський район), першої черги будівництва спеціалізованої школи № 177 з поглибленим вивченням біотехнологій (Солом’янський район), прибудови до школи № 17 (Подільський район), дитячого садка з початковими класами (Дніпровський район) і школи-дитсадка „Поділля” (Подільський район).

За словами начальника Головного управління освіти і науки КМДА Валерія КІР’ЯНА, на підготовку навчальних закладів у бюджетах районів було передбачено 20,2 мільйона гривень, з яких на сьогодні вже профінансовано 13,4 мільйона, тобто 66%, а Печерське, Подільське, Дніпровське та Оболонське райуправління освіти отримали ще й додаткові кошти.

Як повідомив КІР’ЯН, з 1 по 11 серпня місто проводило рейд-перевірку готовності шкіл, яка виявила ряд недоліків у окремих навчальних закладах. Зокрема, у „Скандинавській гімназії” у Дарницькому районі столиці, котра хоча й була введена в експлуатацію торік, але вже потребує капітального ремонту. Причому подібні чи власні недоліки є також щонайменше у одній-двох школах кожного району.

Фізкультурний підйом

Однак значно більше недоліків можна знайти і нарахувати на шкільних стадіонах, які здебільшого не відповідають сучасним вимогам. Так, футбольні поля не мають дренажної та поливної системи, відсутнє освітлення, так само не відповідають нормам безпеки бігові доріжки і сектори для стрибків у довжину. І хоча до нового навчального року проведено реконструкцію 5 шкільних стадіонів, а збудовано та реконструйовано спортивні майданчики ще у 9 школах, але цього явно замало.

Тож Київський міський голова Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО доручив своєму заступнику Валерію БОРИСОВУ, начальнику Головного управління з фізичної культури та спорту Ростиславу КАРАНДЄЄВУ, а також головам районів, допоки зберігатиметься тепла погода, підготувати пропозиції і максимально облаштувати шкільні стадіони. Тим більше, що такі роботи потребують зовсім небагато капітальних вкладень і будувати особливо нічого, треба просто доглянути.

Особливу увагу столична влада зверне і на комп’ютеризацію та дитяче харчування у школах. До слова, підстібатиме Київ у цьому Дніпропетровська область, котра випередила столицю комп’ютерами. Відтак КІР’ЯН гарантував, що до кінця року столиця виправиться, у зв’язку з чим хочеться оптимістично порадіти виправданій конкуренції.

Також ГУОН збирається окремо зайнятися кадрами, оскільки у цьому році до загальноосвітніх закладів розподілено менше молодих спеціалістів, ніж торік. І хоча на сьогодні у місті вакантні лише 126 місць педагогів, серед яких викладачі іноземних мов, фізики, інформатики та фізичного виховання, але й ці вакансії будуть закриті вчасно.

З 1 вересня, крім того, планується чергове підвищення заробітної платні працівникам галузі, адже відповідно до давно виношуваних планів міської влади, оплата праці вчителів має бути на рівні оплати праці у промисловості, тоді як зараз між ними є розбіжність у кількасот гривень.

На орендарів тисне демографія

Утім не менше, аніж підготовкою до нового навчального року шкіл, міська влада занепокоєна глобальною проблемою – виявляється, столиці не вистачає дитячих садочків. Хай там що говорять про невисоку народжуваність, але у Києві кількість новонароджених малюків справді щороку збільшується.

Для прикладу: у 1999 році у нас народилося 18 323 дітей, у 2002 році – вже 21 156, а у 2004 році – 25 884 малюки.

З огляду на досить стабільні демографічні темпи приросту і дитсадків мало б побільшати. Так, загалом у Києві функціонує 669 дошкільних закладів, однак показник охоплення дітей дитсадками на 2004 рік становить 70%, хоча і ця цифра найвища по Україні, де спостерігається лише 49% охопленості. Щоправда, начальник ГУ вважає, що розширювати мережу дошкільних закладів у столиці слід не за рахунок будівництва нових дитсадків, а за рахунок повернення старих приміщень, які зараз орендуються різноманітними структурами, здебільшого комерційними. «Можливо, не треба будувати стільки нових дитячих садочків, а навести порядок у дитсадках з орендою», – переконаний він. Наприклад, на сьогодні 17,5% від загальної площі дошкільних установ перебувають в оренді, що рівнозначно 45 дошкільним закладам кожен на 220 місць. Відтак Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО дав доручення ГУОН підготувати пропозиції, вивчити статистику народжуваності і зробити прогноз демографічної ситуації у столиці. «Потім ми приймемо рішення, чи будувати нові дитсадки, чи зберегти ті, чи повернути близько 100 дитсадків, які у свій час були виведені з реєстрації, як дитячі садки, закріплені за відомствами і міністерствами», – зазначив мер.

Шкільна генерація-2005

Попри все хороше і погане, що чекатиме у школах наших дітей, включно з двійками у щоденниках, у першокласниках вже зараз числиться 18 тисяч дітей, чиї батьки подали заяви на прийом до школи. Звісно, у останні дні серпня ще багато батьків встигне схаменутися і згадати, що їхня дитина не прилаштована у плані освіти. Ймовірно, що таких розсіяних батьків виявиться достатньо, оскільки, за планами міста, очікуваний прийом дітей перебуває на рівні майже 23 тисяч. Тобто 5 тисяч малюків прилаштують в останній момент.

Непевна ситуація і зі старшокласниками: 9-ті класи закінчило 31 272 учнів, а заяви на продовження навчання у 10-му класі подали лише 18 433, тобто 59% школярів. Водночас деякі ліцеї набрали більше учнів, аніж випустили, а загальноосвітні, спеціалізовані школи та гімназії заповнили випускні класи всього-на-всього на 50-60%. Очевидно, більшість майбутніх випускників, готуючись до вступів у вищі навчальні заклади, намагаються поглибити свої знання у добре зарекомендованих і вузько спеціалізованих закладах.

Як би там не було, кожен колишній чи теперішній учень обрав власну дорогу – скоротив або продовжив собі дитинство. Якщо скоротив, то деінде він повинен знайти заміну тому відчайдушному і веселому життю, котре він залишив. Нехай заміна буде кращою чи принаймні не гіршою. Якщо продовжив, то залишився серед знайомих облич і людей, аби набратися сил для старту. А свій останній дзвінок він почує тільки через 2 роки. У них ще є час побути дітьми.

Наталія ІВАНЕНЧУК, Київ-прес-інформ