Київський академічний театр юного глядача урочисто закрив cезон постановкою «Кицин дім» за п‘єсою Маршака

Театр на Липках особливий тим, що працює як для юної, так і дорослої аудиторії

Сезон урочисто закривають «Кицин дім» за п‘єсою Маршака та «Лісова пісня» Лесі Українки.

Малечу біля входу зустрічає кіт Василь. Дає потягати його за хвоста, щоб діти знали: тут все справжнє. Так казка про «Кицин дім» починається вже у фойє театру. Сама ж пані Кішка з‘являється тільки на сцені. Красива, гонориста, але, звичайно ж, добра. Персонажі мюзиклу говорять і співають українською. Переклад Григорія Бойка вдало переносить відому російську історію в українські реалії, хоч і казкові. Чому сезон завершує театр саме «Кицин дім»? Тому що вона не така, як усі, вона цікава й дорослим, і малим.

«Тепер діти не такі, як раніше. Вони інколи знають і розуміють більше від дорослих», – вважає композитор Сергій Бедусенко. Тому він і написав до вистави зовсім недитячу музику з насиченим і динамічним аранжуванням. Барабани тут б‘ють як на рок-опері, а кульмінацію сповіщає органна кантата. І все це не зшито з клаптиків, як ковдра. А представляє повноцінну музичну драматургію, де кожна покладена на музику репліка, узгоджується з усією п‘єсою.

Зараз театр починає працювати над двома новими сучасними виставами українських драматургів: «Химера» і «Травень-вересень».