Як на Закарпатті вирішується проблема бездоглядності дітей?
- Автор
- Дата публикации
Це питання вивчали працівники аудиторського відділу контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області, провівши дослідження на тему "Аудит ефективності використання бюджетних коштів на здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, утримання притулку для неповнолітніх у Закарпатській області за період 2003-2005 років".
Безпритульні діти... Вже лише зміст цього словосполучення — неприродний, адже знаємо, що нічиїх дітей не буває. Однак на вулицях, у транспорті, в інших людних місцях мало не щодня зустрічаються маленькі бродяжки, що однаково жалібно просять: “Дайте кілька копійок, на шматочок хліба!” Що жене цих дітей з дому, змушує жебракувати і, врешті, якими громадянами вони виростуть? Ці та інші запитання постають особливо гостро у контексті висновків фахівців, що кількість безпритульних дітей в Україні не знижується, хоча суми коштів, які виділяють на подолання цієї проблеми, зростають з року в рік. Також актуальними ці питання є з огляду на те, що цей рік Президент України оголосив Роком дитини.
Проблема бездоглядності: як вона виникає?
Підтвердженням цього є й наша Закарпатська область. Так, приміром, з метою розв'язання проблем дитячої бездоглядності, створення належних умов для соціального-психологічної реабілітації дітей, їх фізичного та розумового розвитку в області, розпорядженням голови Закарпатської облдержадміністрації від 19.03.03. №148 затверджено "Регіональну програму запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005роки”. Однак, як з’ясували прцівники КРУ, даною Програмою, не передбачено джерел фінансування, вартісних показників як по заходам так і в цілому, не визначено результативних показників. Як результат, при значному збільшені фінансування на проведення заходів, спрямованих на подолання дитячої безпритульності та бездоглядності в 2005 році майже в 6 разів порівняно з 2003 роком, кількість безпритульних та бездоглядних дітей в загальній кількості дітей області залишається стабільною — 0,1%. Навіть більше того: кількість дітей, що перебували на обліку служб у справах неповнолітніх у 2005 році збільшилася на 15% порівняно з 2004 роком, хоча це й сталося у зв’язку з введенням нової облікової категорії — діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування. Щодо останнього терміну, то варто сказати, що далеко не завжди бродяжки, які звертаються до нас по допомогу, мають сирітський статус. У більшість із них є хоча б один із батьків. Це явище називається соціальним сирітством. Так, із загальної кількості дітей, які перебувають на обліку в службах у справах неповнолітніх Закарпатської обласної державної адміністрації, майже 49 % — це діти, які проживають в сім’ї, в якій батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов’язків. Негативно відбивається на дітях безробіття батьків. В Закарпатській області, згідно з статичними даними, в досліджуваному періоді з числа економічно активних осіб 9,6 % жінок і 8,1 % чоловіків залишилися без роботи. Особливе занепокоєння викликає той факт, що 19,3% безробітних шукають роботу вже більше року. Як результат цього — виїзд батьків на заробітки за кордон, полишення дітей під наглядом бабусь, дідусів, інших родичів — і так виникає осучаснена причина дитячої бездоглядності.
Сумним і водночас доволі болісним результатом аудиторського дослідження, проведеного працівниками КРУ, став такий факт: на жаль, повною та реальною інформацією про стан дитячої безпритульності та бездоглядності жоден орган в області не володіє. Фактично бездоглядні діти активно мігрують з регіону в регіон. Автоматизований банк даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в Службі в справах неповнолітніх Закарпатської ОДА не створений.
Загалом, за даними служби у справах неповнолітніх Закарпатської ОДА, станом на 1 січня 2006 року на обліку в службах у справах неповнолітніх Закарпатської області, які здійснюють роботу з виявлення та взяття на облік, перебувало 3510 неповнолітніх, що становить 1,1% в загальній кількості дітей в області. З наведеного чилса 224 дітей — безпритульні та бездоглядні (або 6,4% до загальної кількості неповнолітніх, взятих на облік).
Для вирішення ситуації з бездоглядними дітьми в Закарпатській області постійно здійснюється ряд заходів, приймаються відповідні розпорядження, готуються програми. Так, для адаптації в суспільстві бездоглядних та безпритульних дітей, надання їм протягом тривалого періоду соціальної, психологічної, медичної та інших видів допомоги торік було виорішено виділити з Держбюджету для Закарпаття 600 тис. грн. субвенції. На ці кошти вирішено створити Закарпатський центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м.Свалява на 20 місць.
Окрім того, в області за період 2003-2005 років створено 17 дитячих будинків сімейного типу та 5 прийомних сімей, в яких виховується 127 дітей, у тому числі 104 вихованці, 23 власних або усиновлених.
Окрім того, в регіоні крім державних спеціалізованих закладів діють 8 закладів для неповнолітніх, які створені релігійними громадами, в яких постійно чи тимчасово утримуються діти та підлітки.
Чому проблема бездоглядності не вирішується (висновки аудиторського дослідження)
За результатами аудиторського дослідження ефективності використання бюджетних коштів на здійснення заходів, спрямованих на подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, утримання притулку для неповнолітніх за 2003-2005 роки в Закарпатській області, при стовідсотковому забезпеченні, не відбулося суттєвого зниження безпритульних та бездоглядних дітей в області, у 2005 році зменшилася кількість дітей, вихованців притулку, влаштованих у прийомні родини.
На думку аудиторської групи, основними причинами такого стану стали такі факти.
1. Нерівномірне планування субвенції державного бюджету місцевим бюджетам в 2005 році, та неритмічне фінансування, призвело до неефективного використання бюджетних коштів.
Приміром, при затвердженому фінансуванні субвенції державного бюджету місцевим бюджетам у жовтні 2005 року на 71,5 %, листопаді —14,5 відсотка, у грудні — 14 %, кошти надійшли в останній декаді листопада — 61 відсоток та грудні—– 39 %, основна сума з яких використана в грудні— 94 відсотки.
При обмеженому бюджетному фінансуванні, станом на 01.01.2006 року, 14 % коштів виділених для притулку для неповнолітніх за рахунок субвенції з державного бюджету перебувало в дебіторській заборгованості з терміном більше місяця.
2. Через неналежно проведену органами місцевої влади в окремих районах та містах області роботу кількість бездоглядних та безпритульних дітей збільшується.
Так, в третині районів Закарпаття за досліджуваний період не прийнято програм подолання дитячої безпритульності. З 9 прийнятих програм фінансувалися всього 5. У результаті, в 2005 році порівняно з 2004 роком збільшилася кількість безпритульних дітей у місті Ужгороді в 1,6 рази, в Мукачеві — 4,5 рази, Іршавському, Хустському районах та самому місті Хусті — 1,8 рази.
3. Невиконання прогнозованих показників зі створення мережі дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей в окремих районах та містах області стало причиною того, що кількість бездоглядних та безпритульних дітей так і залишилася значною.
Так, в Ужгородському, Мукачівському і Перечинському районах та місті Ужгороді за період 2004—2005років створено лише один дитячий будинок сімейного типу, і це при тім, що було заплановане створення 9. Також тут не створено мережі прийомних сімей, хоча серед прогнозованих показників було створення аж 7 таких родин.
4. Слабке фінансування обласного притулку для неповнолітніх та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей.
Всього на 36 % було забезпечено потребу обласного притулку для неповнолітніх, що не дозволило створити належної матеріально-технічної бази, а саме — облаштувати ізолятор для новоприбулих та хворих дітей, ігрової та класної кімнат.
5. Значною проблемою є недосконала законодавча база: так, законодавчо визначений термін утримання неповнолітніх у притулку є недостатнім для оформлення документів та процесу влаштування дитини.
6. Забезпечення кадрами служб у справах неповнолітніх становить всього 26 відсотків від нормативів, притулку для неповнолітніх — 87 %, що також негативно впливає насамперед на виховання, а відтак і на подальше влаштування безпритульних.
Недостатність кваліфікованих працівників, зокрема, підтвердили 90 % респондентів з числа спеціалістів служб у справах неповнолітніх та працівників притулку.
7. Неналежний контроль зі сторони розпорядників коштів призвів до фінансових порушень у 2005 році на загальну суму 236,27 тис. грн.
Що можна змінити: пропозиції владі
Працівники відділу аудиту КРУ в Закарпатській області на підставі здійсненого дослідження дійшли висновків. Що ситуацію можна поліпшити, однак для цього потрібно докласти чималі зусилля, виконати ряд заходів. Так, на рівні Закарпатської обласної держадміністрації слід розробити нову Програму запобігання дитячої безпритульності та бездоглядності, особливо з огляду на те, що Програма „Запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005роки в Закарпатській області" вже закінчила свою дію. У новій програмі варто передбачити таке: заходи щодо забезпечення нагальної потреби в кадрах як служб в справах неповнолітніх, так і притулку для неповнолітніх; результативні показники; термін виконання заходів; відповідальних виконавців; звітування тощо. Відтак потрібно рекомендувати районним адміністраціям та міським радам, розробити аналогічні програми на рівні районів (міст).
Окрім всього цього, на рівні Служби у справах неповнолітніх Закарпатської облдержадміністрації потрібно вийти з пропозицією на рівень Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту з метою удосконалення чинного законодавства (приміром, щодо перегляду пункту 15 Типового положення про притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 року №565, зі змінами щодо терміну перебування безпритульних та бездоглядних дітей в притулках для неповнолітніх (збільшити їх до 9 місяців).