Мама в 40 лет: когда это перестанет удивлять

Мама в 40 лет: когда это перестанет удивлять

Казалось бы, материнством после 40 лет уже никого не удивишь. Не только на Западе, но и в Украине количество женщин, которые решаются стать мамами в зрелом возрасте, все время растет. Но общество до сих пор продолжает воспринимать их сквозь призму устаревших стереотипов.

На своей страничке в Facebook украинский журналист, политик и мама троих детей Ирина Геращенко пишет о своем опыте общения с людьми, "застрявшими в прошлом столетии", где "женщины рожали детей в 25 лет".

Мама в 40 лет: когда это перестанет удивлять - изображение №1
Iryna Gerashchenko

Я з дитячим візочком йшла по парку. Малюк мирно спав, поряд стрибала Софійка і виривала в мене той візочок, бо сама хотіла везти братика. "Ой, це ви! " – кинулася до мене якась жіночка: "Я вас так шаную. А це ваші онуки?"

" Правнуки!" – огризнулася я. Жіночка заклякла, зрозумівши, що бовкнула дурість): і почала лепетати: " Ой, вибачте, просто ви ж весь час працюєте, їздите десь, то я й не думала, що у вас такі малі діти, і коли ви все це встигаєте..."

Цю смішну історію я згадала нещодавно на Раді реформ, коли вигрібала зі своєі торби весь "традиційний жіночий набір", аби знайти ручку. І в тій купі з ключів, візитниці, помади, гаманця, ще якихось дуже потрібних речей витягла ворох...накиданих мені дбайливою рукою стікезів і іграшок з кіндер-сюрпризу):

Поряд сидів колега по фракціі, глава дуже поважного парламентського комітету. " Внуки накидали?" – спитав він мене, оцінивши нежадібність і турботу про мене моіх малих. " Правнуки" – зі сміхом відповіла . " Ой, ну вибач, просто ж ти пашеш, як кінь, то я й не знав, що в тебе є малі діти. І як ти все встигаєш і весь час десь мотаєшся? " – почав виправдовуватися шановний поважний народний депутат.

Я, до речі, нічого не встигаю, якщо чесно, але то таке...

мама после 40

Фото со странички Ирины Геращенко в Facebook

Насправді, всі ці історіі для мене – яскраве свідчення стереотипів , в яких й досі живе наше суспільство, наші еліти і наші чоловіки – політики. І мені їх дуже щиро шкода – вони в своій ментальності застрягли десь там в минулому сторіччі. В їхній уяві жінка народжує дитину десь у 25, а в 40 – це щось аномальне):

А ще вона має зосередитися виключно на дітях і ганяти навприсядки навколо чоловіка.

А ще вони насправді і досі насміхаються над нашим потужним вже рухом щодо впровадження справжньоі, а не восьмоберезневоі гендерноі рівності і права поєднувати материнство і кар'єру.

А ще іх шокує, що в політика-жінки може бути троє дітей, бо в їхній уяві політик-жінка – це та, якій не пощастило вийти заміж, ось вона і займається "неприродньою" справою. А жінка, в якоі є родина ( і це завжди головне, насправді), але і кар'єра – це аномалія, або не в Украіні.

Все це смішно і сумно. І мене щиро тішить, що разом з дорогими колежанками ми ці стереотипи наполегливо ламаємо . І підтримують нас в цьому справжні і сучасні украінські чоловіки, таких теж чимало):

Я так само переконана, що чи не єдина нормальна норма нового закону про місцеві вибори - це так звана гендерна квота, яка, попри все, допоможе хоч трохи змінити місцеві органи влади. І там буде більше соціально активних, професійних і проукраінських жінок.

І в нас – великі плани на майбутнє і велика мотивація: наші діти):

P. S. Це фото з відрядження, доки годувала малюка – брала його з собою. Вперше, у Черкаси, відкривати мою громадську приймальню ми поіхали в три місяці. І нічого, впоралися.