Моя маленька економічна незалежність: чому професійний розвиток мами важливий для всієї родини

Автор

Не таємниця, що народження дитини докорінно змінює організацію вільного та робочого часу для її батьків. Поки в Україні найчастіше це означає, що жінка йде в декрет для догляду за малечею, на плечі ж чоловіка лягає фінансове забезпечення всієї родини. Для когось такий розподіл є цілком комфортним. Є ті, хто шукає шляхи його змінити. Зокрема, мами — повернутися до професійного життя. Як це зробити, чого остерігатися варто, а чого ні, і чому професійний розвиток мами важливий для всієї родини — розбираємося у матеріалі.

Ярослава Кобинець — мама чудової донечки, журналістка громадської організації "Інтерньюз-Україна" та авторка і співзасновниця подкасту для мам "День матері". Вона — одна із тих, хто повернувся до професійної діяльності ще до завершення декретної відпустки. Про свій досвід поєднання роботи із вихованням дитини говорить: реальність дуже відрізняється від "рожевих профілів" в Інстаграмі, які показують ідеальне материнство. І це нормально.

Я пішла в декрет за місяць до пологів. Робота це дозволяла. Раніше в нас із чоловіком не було спільного сімейного бюджету. Мені було дивно: як, щоб купити косметику чи одяг, я маю запитати в нього, чи можу я це зробити. У нас партнерські стосунки, але все одно є думка: це не мої фінанси, заробляю не я. Тому я й почала брати фріланси, хотіла дистанційно працювати там, звідки йшла в декрет. Мені здавалося, що з дитиною в декреті працювати буде просто: от вона буде спати, я буду працювати. Плюс питання фінансової стабільності. Так вас працює двоє на двох дорослих, а так у більшості — один дорослий на двох дорослих і одну дитину, що дуже звужує ваші фінансові можливості,

— ділиться дівчина.

Вийти на роботу за пів року до завершення декрету виявилося не так просто. З одного боку, Ярослава хотіла змінити посаду на менш стресову з огляду на нові обставини. З іншого — з’явилася потреба по-іншому організувати свій час. Саме логістику у цьому контексті дівчина називає найскладнішим: дитину потрібно відвезти та забрати із садка, при цьому в перерві — доїхати й собі на роботу і встигнути попрацювати. У цьому всьому не все завжди виходить прекрасно й без жодних проблем.

"А чи зможу я?"...

Історія Ярослави — не поодинока, однак для багатьох можливість повернутися у роботу часто видається майже недосяжною. Марина Марченко, очільниця громадської організації "Лада", яка підтримує вагітність та материнство, називає кілька перешкод, які жінки найчастіше називають суттєвими для себе:

1. Невпевненість у собі та своїх навичках. Часто жінки, які тривалий час перебувають у декреті, бояться повертатися на роботу через низьку самооцінку та страх відмови. Наприклад, якщо раніше вона перебувала на топ-посаді у великій компанії, може з’явитися страх того, що з дитиною вона не матиме тих же робочих умов і зарплатні, яку мала до того. Більше того, що колеги не сприйматимуть її так, як сприймали раніше.

Найпоширеніший страх — знецінення власного досвіду та ресурсів, що були вкладені у догляд за дитиною, страх за втрату кваліфікації та почуття провини перед дитиною,

— коментує Марина.

2. Неможливість повернутися на попередню посаду з огляду на нові обставини / бажання змінити діяльність. Якщо попереднє місце роботи передбачало високий рівень навантаження та передбачало повне залучення жінки у процес, із появою дитини може статися таке, що професію чи посаду доведеться змінити. Така зміна також викликає побоювання щодо того, чи вдасться так легко це зробити, чи погодиться роботодавець на неї. Більше того, у суспільстві досі існують стереотипи щодо того, що жінка з дитиною постійно буде відсутньою через потребу догляду за дитиною і не зможе виконувати своїх обов’язків.

Деякі професії дуже важко сумісні з материнством, якщо немає сторонньої допомоги. Наприклад, якщо жінка була юристкою у топ-компанії із відсутністю life-work balance, то, маючи дитину, вона зрозуміє, що не зможе повернутися у ту ж юридичну практику. Навіть не тому, що будуть інші цінності, а тому, що додадуться інші завдання, які випливатимуть із материнства,

— зазначає Марина.

Ще одним варіантом може бути поява під час декрету нових інтересів і бажання почати "з нуля" у новій сфері. Відповідно — працювати над часто цілком новими для себе темами та навичками. З’являється сумнів "А з чого почати? А чи зможу я?".

3. Втрата кваліфікації чи інформаційної обізнаності у попередній професії. Жінка може відчувати, що під час декрету "вилетіла" із інформаційного поля своєї професії. Або ж — втратила зв’язок з колегами та колом звичного робочого спілкування.

4. Відсутність достатньої інфраструктури для мами з дітьми на робочому місці. Марина пояснює:

Якщо йдеться про грудне вигодовування, то для жінки, яка хоче його продовжити, на ринку праці це великий виклик. Інфраструктури для цього немає. Це не популяризується у суспільстві, роботодавці нетолерантно ставляться до цього. Тому багато хто надає перевагу тому, щоб залишатися вдома. Також є випадки, коли жінка не хоче виходити на роботу, бо вона муситиме перервати грудне вигодовування та природний зв'язок з дитиною. Жінка може бути психологічно неготовою до цих змін.

5. Неможливість поєднувати материнство та роботу з огляду на часові витрати. Реальне материнство, на противагу "ідеальним" соцмережевим картинкам — це часто втома, цілковита відсутність вільного часу та щоденна робота з моменту, коли дитина прокидається, і до моменту, поки не попрасовано останню футболку після того, як вона засинає. У такому випадку багато мам вирішують розподіляти ресурси саме на користь дитини.

Якщо мама відповідає за переміщення дітей, інфраструктурні питання також лежать на ній. Може бути таке, що мама муситиме поставити на ваги: вона реалізовуватиме власний потенціал і виходитиме на роботу, чи водитиме дитину на малювання.

Якщо жінка йде на роботу не за фінансами, а за реалізацією, не факт, що вона обере себе. У нас інформаційно все налаштовує жінок, що жінка — це мати, мусить доглядати за дитиною, це "велике щастя". І тому це ж умовне малювання вона може ставити вище, ніж бажання реалізувати власний потенціал,

— пояснює Марина.

Світлана Калініна, кар'єрна радниця проєкту "Розірви коло. Кар'єрний хаб" додає:

Роботодавці без ентузіазму ставляться до мам з маленькими дітьми й попри лояльний до жінок кодекс законів про працю далеко не завжди погоджуються надавати можливість працювати скорочений день. Відповідно, щоб жінка вийшла на роботу, батьки вимушені заручатися підтримкою рідних або віддавати дитину у приватний дитячий садочок чи замовляти послуги няні. Такі послуги можуть нівелювати заробітну плату, яку мама планує отримувати.

Так, зможеш!

Усі перелічені перешкоди справді можуть стати проблемою для мам із дітьми для їх професійної реалізації. Світлана пропонує декілька кроків, які можуть дещо спростити повернення у роботу для мам:

1. Переглядати онлайн-курси та навчатися за своїм професійним спрямуванням: "Долучайтеся до професійних спільнот та груп HR-спеціалістів, YouTube та Telegram освітніх каналів. Порада від наших кар’єрних консультанток: переглядайте схожі вакансії за вашим професійним профілем, фіксуйте зміни та додавайте відповідне навчання у свій досвід. Цінуються на ринку праці сертифікати від профільних навчальних центрів, міжнародних платформ, таких як Сoursera. Кожну професію підсилює знання іноземної мови. Безпрограшний варіант вільно володіти англійською та іншими іноземними мовами. Ці знання на порядок збільшать суму майбутньої заробітної плати".

2. Підтримувати зв’язок із суспільством у різних формах: "Не залишайтесь наодинці. Не втрачайте зв’язки з колегами, друзями, рідними. Ведіть активне соціальне життя. Будьте активною учасницею груп за інтересами. Хобі може мати терапевтичний ефект й сходинкою у розбудові власної кар’єри. Вмієте створювати власні кондитерські шедеври? Чудово! Одразу заведіть власну сторінку й намагайтеся просувати свої послуги".

3. За потреби — звертатися по допомогу до психологів і служб психологічної підтримки.

4. Цінувати себе та ресурси, які вкладаються у виховання дитини.

5. Не припускати виявів насильства щодо себе. Якщо жінка перебуває у декретній відпустці і чує від чоловіка, що її праця вдома нічого не варта, — це може бути ознакою економічного насильства. Тобто, ситуації, коли партнер використовує власну фінансову перевагу, щоб контролювати жінку, обмежувати її доступ до грошей, житла, майна. Виявом економічного насильства також може бути заборона дружині працювати та самостійно заробляти кошти. Економічне насильство є частиною домашнього насильства, за українським та світовим законодавством — правопорушенням.

6. Більше інформації про це можна знайти на сайті кампанії "Розірви коло". За потреби ви також можете зателефонувати на Національну гарячу лінію із подолання та запобігання домашньому та/і ґендерно зумовленому насильству — 116 123 (це безкоштовно, анонімно та конфіденційно). Тут нададуть потрібні контакти та проконсультують щодо подальших дій. Цими контактами також можна поділитися, коли ви підозрюєте економічне насильство у родинах ваших друзів та знайомих.

Пам’ятайте, ваша праця має бути повноцінно оплачена. Спробуйте оцінити всі справи, що ви робите вдома за ринковою ціною. Це є ваш внесок в родину. Тому фраза "Ти нічого не заробляєш!" має бути сигналом для термінової зміни ситуації й пошуку повноцінної роботи. Жінки часто залишаються вдома заради виховання дітей. Насправді, заради благополуччя та безпеки родини, мамам варто звернути увагу на свою фінансову незалежність та професійний розвиток. Це найкраща профілактика від домашнього насильства.

Якщо жінці забороняють працювати, навчатися або навпаки примушують "відпрацьовувати" доступ до життєво важливих речей, не слід мовчати про таку ситуацію. Залежно від конкретної ситуації можна отримати допомогу у поліції, державних соціальних службах або звернутися до громадських організацій, які мають відповідний досвід.

Щоб вберегтися від подібної проблеми, Світлана радить:

Майте накопичення на власному рахунку. Зберігайте документи у безпечному місці. Ваш професіоналізм також є гарантом економічної безпеки. Пам’ятайте, догляд за дитиною є спільною відповідальністю. Не варто приносити у жертву кар’єру, розділіть декретну відпустку з чоловіком. Якщо ви все ж таки обрали декретну відпустку, витрачайте отримані від держави кошти виключно на потреби дитини та власні. Розвивайте свої професійні навички шляхом регулярного навчання.

---

Я зрозуміла, що мої скіли з дитиною не погіршилися. Навпаки — я можу бути ціннішою як спеціаліст. Окрім моєї професійної діяльності, я можу ще й вирішити низку інших запитань, не піддаючись при цьому паніці та стресу. Я здобула більше, ніж втратила у кваліфікації,

— підсумовує Ярослава.

Вірте в себе та свої сили та не соромтеся звертатися по допомогу у разі потреби. Ви — хороша мама, а, отже, ви — можете все!

Авторка: Ярослава Бухта