Березень – перший весняний місяць

Автор
Березень – перший весняний місяць

Скляренко Элина Олеговна

Весна – початок Нового року

Перші ознаки весни

Давнина. Традиції та обряди

Святки:

4 березня – Казимира

6 березня – Тимоша, Хоми, Весногрія

9 березня – Івана Предтечі

14 березня – Євдокії, Явдохи-плющихи

15 березня – Федота

18 березня – Конона

22 березня – Сорок святих, або Сорок мучеників

30 березня – Теплого Олекси

31 березня – Кирила

Весна – початок Нового року

У кожного з нас своя улюблена пора року. І все ж одна з них навіює особливу радість. Мова йде про весну. У давнину це був початок Нового року. Наші далекі пращури – дайбожичі – пов”язували з весною своє новолітування.

Перший весніний місяць нерідко вважають господарем полів та лісів. Довкола вже зникли снігові кучугури, на обійстях заяріли під парким сонцем цятки талої води, на пагорбах почала тужавіти земля, прокльовуючись ранньою травичкою. Радісно попискують синички, а табунці горобців галасливо вирішують свої „парубоцькі стосунки”...

Березень – найочікуваніший місяць селянина. Впродовж усієї зими він жив надією на час, коли земля прокинеться од зимової сплячки і він на повні груди вдихне теплого повітря, щоб нарешті прокласти першу рахманну борозну. Та перш ніж вийти в поле, хлібороби з нетерпінням чекали, коли офіційно завітає в гості довгожданна господині – весна. Її справжній прихід пов”язували зі святом Явдохи, що припадає на 14 березня. До цього дня випікали обрядове печиво, так звані веснянки. Дівчата та хлопці брали їх у долоні і з простягнутими руами йшли на околицю села – до левади, щоб закликати в гості весну-красну. Цей ритуальний хід супроводжувався піснями та обрядовими сценками.

Перші ознаки весни

Першими ознаками приходу весни вважався посвист байбака. „Просвистів байбак, -казали в народі, - ховай у затінок сіряк!”

Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв вівсянок – найперших перелітних птах.

З Кононового дня – 18 березня – починається весняний сонцеворот. Під цю пору день переважує ніч. Напередодні матері й бабусі випікали з тіста для дітлашків безліч різноманітних фігурних птахів. Таке обрядове печиво називали „жайворонками”. Уранці ними прикрашали сади та подвір”я.

Календарна весна, як уже мовилося, співпадала з Євдохами, але справжній прихід вважався на Олексу (30). Цей день так і називали в народі – Теплий Олексій. Особливим пошанівком користувався цей день у пасічників. Вони виносили бджіл на перший обліт на пасіку.

І все ж остаточнім утвердженнім весни вважалося Благовіщення, котре припадає на 7 квітня за новим стилем (25 березня за старим). З цього дня можна було починати ранню оранку.

Давнина. Традиції та обряди

Давньоруська назва березня – „сухий”, але в народному лексиконі існували інші наклички: „капельник”, „протальник”, „зимобор” ...

Під цю пору остаточно вже закінчувалися молодіжні розваги – досвітки й вечорниці. Згодом, як тільки-но заквітнуть луки, дівчата й хлопці сходилися на левадах, щоб розпочати цикл веснянок та гаївок. Але то буде в квітні.

У березні починали заготовляти традиційні нопої – кленовий та березовий соки. Заготовлену ридину зливали в діжу, заправляли смаженим ячменем або сухофруктами з груш-дичок і тримали в прохолодному місці. Такий напій міг зберігатися протягом декількох місяців, він був смачним та корисним, а тому і популярним у народі.

Відтак березень – особливий місяць. Він, як мовиться в народі, і усміхнеться, і заплаче, і ошкириться крутим норовом.......

Святки:

4 березня – Казимира

6 березня – Тимоша, Хоми, Весногрія

Вважалося, що в цей день весна вже прийшла до дверей. „Прийшов Хома, вважай, зими нема”.

9 березня – Івана Предтечі

У цей день птахи повертаються з вирію і шукають місця для гнізд.

14 березня – Євдокії, Явдохи-плющихи

За старим стилем це перший день весни. В цей день люди особливо пильнували, якою буде погода, щоб запрогнозувати весну і літо.

Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.

Який вітер на Євдохи, такий буде і до Покрови.

Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й тепле.

Увесь день погожий – усе літо пригоже.

15 березня – Федота

18 березня – Конона

Святкували власники коней. Конон – покровитель коней.

22 березня – Сорок святих, або Сорок мучеників

Вважається, що з цього дня має розпочатися справжня весна, а тому матері випікали з тіста по сорок „жайворонків” для дітей, що закликали весну.

Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути 40 приморозків.

Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно – бути сорока морозам.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

30 березня – Теплого Олекси

Цей день вважався весняним – скресала крига, починалися весняні повені, хоч земля, як вважали, має розмерзнутися після першого грому. Люди готували польовий інвентар.

На Теплого Олексу діставай вулики.

На Олексу риба-щука хвостом лід розбиває.

На Олекси кидай сани, готуй воза.

На Олексія з гір вода, зі ставу риба.

31 березня – Кирила

У цей день часто псується дорога і бувають заморозки.

Література:

„Місяці зими” Алевтина Волкова. Перлинка. К.:Лелека, 2002.

Від роду до роду. Л.М.Кудріна.Х.:Торсінг, 2002.

Український рік. В.Скуратівський.К.:Веселка, 1996