Старовинні слов'янські пісні - веснянки
- Автор
- Дата публикации
- Автор
Веснянки – це старовинні слов'янські пісні, які співали на початку весни. Веснянки співаються з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай.
У давніх слов'ян був звичай, зустрічаючи весну, виганяти, ховати або топити зиму. Для цього робили з соломи опудало, одягали його в людську одежу, співали над ним пісні, а потім роздягали, топили, палили або рубали. Після спалення попіл кидали у воду.
Протягом віків сформувався стрункий весняний обряд — закликання весни піснями, хороводами, іграми. Випікалося весняне печиво у вигляді жайворонків, голубків, яких діти розносили по селу, співаючи:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!
Весно
Ой весно, весно, днем красна,
Що ж ти нам, весно, принесла?
Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Вам, дівчатка, – по віночку
З хрещатого барвіночку.
Парубонькам – по кийочку,
А бабусям – по ціпочку.
Парубкам – товар гонити,
Бабусям – внучат глядіти.
Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?
Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?
Зимувала у садочку, на колочку пряла.
Пряла на колочку горобцю на сорочку.
Що виведу нитку – горобцю на свитку,
Що виведу другу – горобцю на пугу,
Що позоставались кінці – горобцю на штанці.
А вже весна
А вже весна, а вже красна,
Із стріх вода капле. (Тричі)
Молодому козакові
Мандрівочка пахне. (Тричі)
Помандрував козаченько
У чистеє поле. (Тричі)
За ним іде дівчинонька:
"Вернися, соколе!" (Тричі)
"Не вернуся-забарюся,
Гордуєш ти мною. (Тричі)
Буде ж твоє гордування
Все перед тобою". (Тричі)
Помандрував козаченько
З Лубен до Прилуки. (Тричі)
Ой плакала дівчинонька.
Здіймаючи руки. (Тричі)
Вийдемо, вийдемо зранку на веснянку
Вийдемо, вийдемо зранку на веснянку.
Вийдемо, вийдемо на травку-муравку,
Да й сплетемо, да й сплетемо
Рученьки в таночок,
Заведем, заведем кривенький таночок,
Кривенький таночок.
Весна
Ой ти веснонько красненька -
Світлоока, чепурненька...
Ой ти весно-чарівнице -
Ніжні квіти у косицях!
Аж гуде верба від бджілок -
Веснонька настала мила!
Ходить скрізь, мов тая пава,
Усміхається лукаво...
За собою як поманить -
Серденько чиєсь поранить!
Крівці з нього як наточить -
У полон забрати схоче!
А як стане в серця віри -
Поламає грати сірі...
До коханого прилине,
Ланцюги залізні скине!
Всі страхи свої та біди
Подарує першим квітам...
Ось вони з піску пробились -
До серденька прихилились!..
Ще й всміхнулись мені радо -
Бджілочок малих принада!
Ой весна, весна
Ой весна, весна
Да весняночка.
Де твоя дочка
Да паняночка.
Десь у садочку
Шиє сорочку,
Шовком да біллю
Да вишиває.
Шовком да біллю
Да вишиває,
Своєму милому
Пересилає.
Надівай її
Щонеділоньки,
Споминай же мене
Щогодиноньки.
Шовком я шила,
А біллю рубила,
Жаль мені козака,
Що я полюбила.
Соловейко
Соловійку, спадку, спадку
Соловійку, спадку, спадку,
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як сіють мак?
Ось так, ось так, ось так сіють мак.
Соловійку, спадку, спадку
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як росте мак?
Ось так, ось так, ось так росте мак.
Соловійку, спадку, спадку
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як цвіте мак?
Ось так, ось так, ось так цвіте мак.
Соловійку, спадку, спадку
Чи бував у нашім садку?
Чи ти видів, як їдять мак?
Ось так, ось так, ось так їдять мак.
Весенняя песня
Жаворонки, жаворонки,
Дайте нам лето,
А мы вам зиму –
У нас корма нету!
Жаворонки,
Прилятайте к нам,
Тут кисели толкуть,
Тут блины пякуть.
Жаворонки, жаворонки,
Катитеся колесом,
Ваши дети за лесом
Связаны поясом.
Чу-виль-виль,
Весна пришла,
На колясочках,
Зима ушла
На саночках.
Мужички, мужички,
Точите шошнички,
Скоро пашеньку пахать!
Ой кувала зозуленька
Ой кувала зозуленька,
Сівши на лелії,
Співай, співай, товаришко,
Минає неділя.
Ой кувала зозуленька,
Сівши на барвінок,
Співай, співай, товаришко,
Минув понеділок.
Ой кувала зозуленька
Та й кувала сорок,
Співай, співай, товаришко,
Минає вівторок.
Ой кувала зозуленька,
Сіла на віконце,
Співай, співай, товаришко,
Бо заходить сонце.
Співай, співай, товаришко,
Бо вже не будемо,
Та не знаєм, товаришко,
Чи на рік діждемо.
А в Кривого Танця
А в Кривого Танця
Та не виведем Кінця!
Треба Єго та й виводити,
Лад Йому та й наводити.
Ой Вулиця та й Широкая,
Чого Трава невисокая?
Бо Парубки та й істоптали
Великими та й Ножищами,
Великими та й Ножищами,
Подертими Постолищами!
Ой Вулиця та Вузенькая,
Чого Трава Зелененькая?
Бо Дівоньки та й істоптали
Маленькими Ноженьками,
Маленькими Ноженьками,
Червоними та Чобітками.
Червоними та Чобітками,
Золотими та Підківками.
Наталя
Наталя раненько встала
І грядочки гарненько скопала.
(ніби копає грядку)
На грядочках землицю розпушила
І рівненько квіток насадила.
(ніби розпушує і садить)
Різних квіток вона насадила
І водою рясненько полила.
(ніби поливає)
Ростіть, ростіть високо, квіточки,
Що садила в чотири рядочки.
(показує рукою вгору)
Добре потрудилась ти, Наталю,
Тепер бери тую, що є скраю.
Ходить Жучок по дубині
Ходить Жучок по дубині,
А Жучиха – по ялині.
Грай, Жучку, грай, небоже,
Най ті Господь допоможе.
А хто хоче Жучка мати,
Треба йому їсти дати.
Грай, Жучку...
На Жучкові черевички,
Бо сам Жучок невеличкий.
Грай, Жучку...
Подоляночка
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
- Устань, устань, подоляночко,
Устань, устань, молодесенька,
Умий личко так, як скляночку,
Утрись, утрись шовковим рушником,
Та візьмися в боки,
Покажи нам скоки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.
Більш про веснянки читайте: