Організація - Надія і житло для дітей (Hope and Homes for Children)

Дитячі будинки сімейного типу (ДБС) як форма сімейного влаштування, найбільш повно забезпечують право дітей, які втратили родину, зростати в сім'ї й мати необхідні умови для повноцінного розвитку особистості. В інтернатних закладах навіть за найкращих умов, дитина не може навчитися планувати сімейний бюджет, робити покупки, готувати їжу, вести домашнє господарство та багато іншого, що допоможе в майбутньому будувати свою сім'ю тощо.

Утримання дитини в інституціональній установі більш витратне ніж у ДБСТ (відповідно $ 1,120.00 і $ 560,00 в рік). Фінансова, організаційна, методична допомога ННС сприяє розвиткові мережі ДБСТ, спонукає місцеві органи влади активніше вести роботу з їх створення, а також своєчасно забезпечувати поточного фінансування.

Щорічно число соціальних сиріт в Україні збільшується не менше, ніж на 7 - 8 тис. Переважають серед них діти, батьків яких позбавляють батьківських прав, та від яких відмовляються матері відразу ж після народження (останніх щорічно 1 тис.)

Не напрацьовано методик допомоги батькам у реабілітації їх батьківських прав, немає підготовлених соціальних працівників та соціальних практик такої роботи.

Діти, які виховуються в інтернатних закладах різного типу, практично не мають шансів повернутися до біологічних родин.

Організація "Надія і житло для дітей" ("Hope and Homes for Children")

Створення і підтримка дитячих будинків сімейного типу - головний проект "Надії і житла для дітей" в Україні з 1998 року.

В Україні проект розпочато в липні 2002 року в м. Херсоні. Дати дітям, котрі все втратили, справжній дім, сім'ю, любов і майбутнє - місія, яку реалізує організація в Україні, Білорусі, Молдові, Албанії, Румунії, Хорватії, Боснії, Косовому, Мозамбіку, Ерітреї, С'єра Леоне, Судані, Південній Африці, Руанді.

Під опікою організації в 14 регіонах України діють 56 дитячих будинки сімейного типу. В них виховуються понад 700 дітей, в середньому 10-13 дітей в кожному.

Основні напрямки діяльності

Пошук і підготовка сімей для створення дитячих будинків сімейного типу

Відпрацювання механізмів створення дитячих будинків сімейного типу у співпраці з місцевими органами державної влади

Придбання і обладнання житла

Підтримка талановитих дітей - вихованців сімейних будинків

Запровадження системи моніторингу створення і функціонування сімейних будинків (започатковано у 2001 році, обстежено 32 родини, опитано 229 дітей та 104 вчителів)

Проведення тренінгів, семінарів для батьків-вихователів

Запровадження соціального супроводу сімейних будинків

Діяльність організації "Надії і житла для дітей" поширюється на 12 регіонів України (41% території України). Під патронуванням організації - 52 із 106 створених в Україні дитячих будинків сімейного типу, що становить 49 % :

АР Крим - 8 ДБСТ (Родина Кожухарових);

Закарпатська обл. - 1;

Кіровоградська - 4 (Родина Дерев'янків);

Київська - 15 (Родина Поплавських, Родина Шамрай,

Родина Батурських, Родина Бостанів, Родина Сипаткіних);

Львівська - 1;

Миколаївська - 3 (Родина Шполянських);

Одеська - 7 (Родина Мартиненків);

Рівненська - 2;

Сумська - 6 (Родина Нені, Родина Чернявських, Родина Москаленків);

Хмельницька - 2;

Тернопільська - 1;

Чернівецька - 2.

Завдяки діяльності ННС в Україні активізувалися процеси створення ДБСТ і розвитку інституту прийомних сімей.

Вперше в Україні у вересні -листопаді 2001 р. ННС проведене окреме соціальне дослідження умов виховання й розвитку дітей у ДБСТ. Підсумки підведені в 2002 році. Моніторинг планується проводити один раз на два роки. Обстежено 32 ДБСТ, в яких виховується 229 дітей.

Результати дослідження свідчать:

· 85 % вихованців ДБСТ - соціальні сироти;

· 60 % потрапили в сім'ї з інтернатних закладів;

· 15 % - з лікарень;

· 15% - з біологічних родин;

· 10% - з вулиці, притулку.

Батьки-вихователі приділяють значну увагу здоров'ю і навчанню вихованців:

на час улаштування в ДБСТ 166 вихованцям було встановлено різні медичні діагнози, 53 - мали більше одного діагнозу (на час дослідження ці показники знизились до 23 випадків). Кожна п'ята дитина мала затримку фізичного розвитку, а на момент обстеження такий діагноз залишився лише у двох дітей;

на час вступу або переходу дітей до загальноосвітньої школи, за словами вчителів, рівень їх розвитку не відповідав віку. За час навчання вчителі відзначили значні позитивні зміни у 60% дітей.

Діти високо оцінюють себе, своє самопочуття і своє теперішнє становище, вважають себе щасливими і любимими. У 60% сімей емоційні стосунки в родині є досить тісними.

медичних аспектів (спадковість, лікування енурезу, догляд та виховання дітей з психічними захворюваннями та ін.);

соціально-психологічних аспектів (вікові особливості дітей, особливості характеру, виховання дітей із ЗПР, корекція шкідливих звичок, сексуальна поведінка, профілактика конфліктів у родині, розвиток комунікабельності, здібностей вихованців, покращання емоційного стану та ін.);

правових аспектів (вирішення житлових проблем випускників ДБС, правове врегулювання відносин з біологічними батьками вихованців та ін.)

Представництво благодійної організації "Надія і житло для дітей" в Україні

Богдан Римаренко - директор проектів "Надії і житла для дітей" в Україні, Молдові, Білорусі та Придністров'ї

Галина Постолюк - виконавчий директор Представництва

Людмила Волинець - керівник проекту "Профілактики раннього соціального сирітства"

[email protected]//www.hopeandhomes.org.ua/aboutcompany.html