Санаторно-курортне лікування. Загальні положення

Санаторно-курортне лікування. Загальні положення

Одним із пріоритетних напрямків діяльності держави є охорона здоров'я громадян. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні і забезпечує її реалізацію, а також здійснює контроль за наданням лікувально-профілактичної допомоги в санаторно-курортних закладах. Такий контроль здійснюється Міністерством охорони здоров'я України й уповноваженими ним органами, які володіють правом у встановленому законом порядку зупиняти діяльність закладів, що порушили законодавство про охорону здоров'я, законні права й інтереси громадян. Необхідно відзначити, що правові, організаційні, економічні і соціальні принципи охорони здоров'я в Україні визначені Основами законодавства України про охорону здоров’я.

Заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Діяльність санаторно-курортних установ включає послуги по відновленню здоров'я людини в:

- санаторіях, профілакторіях;

- інших лікувальних закладах.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я № 385 від 28.10.2002 р. “Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських провізорських посад та посад молодих спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я” до санаторно-курортних закладів належать:

- бальнеологічні лікарні (у т.ч. дитячі);

- грязелікарні (у т.ч. дитячі);

- дитячі оздоровчі центри;

- курортні поліклініки;

- міжнародний дитячий медичний центр;

- санаторії (у т.ч. дитячі, одно профільні, багато профільні, спеціалізовані);

- санаторії для дітей з батьками;

- санаторії-профілакторії.

У відповідності зі ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються актами законодавства України.

Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.

Незалежно від юридичного статусу закладу охорони здоров'я керівництво ним може здійснювати тільки особа, яка відповідає встановленим державою єдиним кваліфікаційним вимогам. Керівнику закладу охорони здоров'я має бути забезпечена незалежність у вирішенні всіх питань, пов'язаних з охороною здоров'я.

Інструкція “Про порядок планування, обліку, видачі путівок для санаторно-курортного лікування й оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності”, затверджена постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, розроблена відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням", Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і регламентує порядок планування, придбання, розподілу, видачі, обліку і звітності по путівках на санаторно-курортне лікування й оздоровлення застрахованих осіб та і членів їх сімей.

Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щорічно розглядає і затверджує план розподілу путівок для застрахованих осіб і членів їх сімей, граничну вартість путівки на ліжко-день у санаторно-курортних закладах, а також розмір часткового фінансування на оздоровлення дітей (харчування, лікування і культурне обслуговування) у дитячих оздоровчих закладах (таборах).

Питання фінансування оздоровчих закладів (таборів) вирішується правліннями відділень Фонду по представленню профспілкових органів, комісій (уповноважених) по соціальному страхуванню підприємств, установ, організацій і робочих органів відділень Фонду.

Для санаторіїв-профілакторіїв, що частково фінансуються за рахунок коштів Фонду, гранична вартість путівки на ліжко-день вирішується їхніми власниками з урахуванням пропозицій комісій із соціального страхування і затверджується виконавчими дирекціями відділень Фонду.

За рахунок коштів Фонду закуповуються путівки тільки в санаторно-курортні й оздоровчі заклади, розташовані на території України. Путівки, вартість яких оплачена за кошти Фонду, повинні мати позначку-штамп: "оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності".

Юридична консультація ВЖНДО «Дія»