Театр вдома як навчальний інструмент

Однією із навчальних концепцій НУШ є інтерактивне навчання. І якщо у класах цю методику активно впроваджують і підтримують, то як бути із дистанційними уроками? Проєкт "Дружня школа" пропонує розглянути варіанти, які батьки можуть проводити разом із вчителями або й повністю самостійно.

В цьому матеріалі розберемось із театром вдома — з’ясуємо, як він може знадобитись під час навчання, що допоможе розвинути і як все правильно організувати.

Чому це корисно?

Театр як один із варіантів рольових ігор має ряд переваг як навчальна та розвиваюча практика:

• розвиває комунікативні та мовленнєві навички. Якщо в дитини є труднощі із вимовою або вона соромиться спілкуватись, висловлювати свої думки та емоції — театр стане гарною тренувальною площадкою;
• можна діяти в умовах, наближених до реальних ситуацій. Це гарна можливість потренуватись, як діяти в різних життєвих ситуаціях, закріпити важливі установки;
• можна досліджувати й експериментувати. Досліджувати реакції дитини і допомагати знайти потрібні алгоритми дій;
• розвиває соціальні навички. Це як взаємодія з іншими учасниками, так і моделювання ситуацій таких контактів;
• спонукає дітей до емпатії — уявляючи себе в певній ролі, дитина вчиться розуміти людей, які знаходяться в різних обставинах;
• допомагає висловлювати свої думки й почуття у дружній обстановці. Також "прикриття" персонажу часто дозволяє дитині більше відкритись;
• стимулює творчість та уяву.

Найпопулярніший вид театрального дійства, який використовують у навчанні — це форум-театр. Суть — щоб під час імпровізації учасники змогли максимально зануритись і прожити певні ситуації, навчились реагувати на поведінку інших та взаємодіяти з ними. Зазвичай через форум-театр у школі моделюють різні соціальні ситуації, щоб діти знали алгоритми дій, якщо потраплять у схожі в житті. Але форум-театр є складним для учнів молодшої школи, тим паче в домашніх умовах.

Тому ми пропонуємо використати два інші формати

Перший — це перформативне читання. Форма проведення — прочитати художній твір в ролях. Батьки таким користуються, коли читають дітям казки на ніч, адже малечі куди цікавіше слухати, що говорить ведмедик, коли в нього є "свої" інтонації та голос. Цього разу виберіть разом з дитиною твір, поділіть між собою персонажів. Тоді проведіть одну-дві "репетиції" — так ви проаналізуєте, коли, кому і як говорити. Це також чудова можливість потренувати емоційний інтелект як свій, так і дитини. Фінальну читку можете провести перед рідними вдома або запишіть на відео і разом подивіться.

Складніший варіант — запропонуйте дитині самостійно опрацювати твір і прочитати його вам. Поспостерігайте, як вона перевтілюється у різних персонажів, кому симпатизує, як відтворює емоції та реакції героїв.

Запропонуйте вчителю вибрати з дітьми твір із шкільної програми і так почитати його з учнями під час спільного відеозв’язку.

Другий формат — ляльковий театр. Цей формат цікавий у кількох напрямках. Перший — він вимагає складнішої підготовки. Тут потрібно не просто вибрати твір, а й зробити для нього персонажів. Варіантів виготовлення ляльок для театру дуже багато — від простих "шкарпеткових", паперових чи пластилінових і доки вас заведе фантазія та можливості. Звісно, можна скористатись тими іграшками, які вже є під рукою. Та спільний крафт дозволить провести час куди цікавіше і веселіше. Формат лялькового театру для молодших дітей цікавіший та корисніший не тільки через наявність іграшок. Тут також розкривається поняття "лялькотерапії" — коли дитина через ляльку розповідає те, що вона сама не може чи не хоче.

Під час таких вистав діти відчувають необхідну їм фізичну та психологічну безпеку, що заохочує до самовираження. Це досягається передусім за допомогою ефекту "ширми". Можна вільно проявляти агресію чи любов до ляльки, що є самостійною фігурою, не боячись жодного переслідування чи відторгнення, реакції глядачів, чи не соромлячись співати або ж танцювати, в той час як у повсякденному житті дитина могла не наважитись. Ця психологічна релаксація, зняття психологічної напруги ("це не я, це лялька") є дуже потрібним під час карантинної ізоляції.

Програвання певних критичних ситуацій дозволить вам:

• краще пояснити дитині, що потрібно робити у певних ситуаціях;
• зрозуміти причини реакцій та поведінки;
• налагодити спільну мову, навчитись домовлятись — якщо не напряму, то через улюбленого персонажа. Але пам’ятайте — це не момент для маніпуляції на кшталт "А от зайчик так би точно не зробив!". Зайчики теж влазять у шкоду :)

Також театр вдома — це не тільки добра навчальна практика, а й гарна можливість відірватись від мультиків-фільмів. А ще — привід після карантину разом сходити на виставу.

Лада Шиленко, режисерка музичного театру, колишня керівниця київської театр-студії "аБРаКаДаБРа":

Театр є найбільш креативною та унікальною формою навчання. Дитина має змогу проявити свою індивідуальність, творчість та образність мислення, поєднати різноманітні таланти в цьому найбільш синтетичному виді мистецтва. Адже тут можна і станцювати, і заспівати, заграти на музичному інструменті, продемонструвати гімнастичні трюки та багато чого іншого, в залежності від бажань та можливостей юного актора чи акторки. При цьому, вони змушені співіснувати в театральному просторі з іншими, тож розвиваються і комунікаційні навички. Особливо зближує виконавців ролей створення декорацій або сценічних елементів разом, адже в процесі з'являється відчуття команди, вони вчаться поважати творчість один одного.

Дуже важливим у процесі підготовки до виступу є залучення батьків. Адже вони можуть допомогти дитині з розучуванням тексту п'єси (етюду, вірша і т.д.), вдома виконати ролі недостаючих персонажів (задля повторення матеріалу), або ж побути в ролі першого глядача, що в майбутньому дозволить акторам-початківцям почувати себе більш впевнено на сцені. Ну, і, звичайно, необхідною буде допомога батьків у створенні костюму для виступу.

Безцінною є присутність на самій події, адже ніщо не може говорити про турботу більше, ніж підтримка в такий важливий та хвилюючий для дитини момент.

В домашніх умовах, театр — це спосіб розвитку креативного бачення дитини через цікаву форму. Особливо в умовах карантину, адже за допомогою простих речей, що присутні вдома, можна створити з дитиною цілу театральну виставу, залучивши до неї цілу родину. В такому випадку, це буде не тільки освітнім процесом, але й корисною розвагою.

Авторка: Тетяна Павліченко, журналістка проєкту "Дружня школа”

Використані джерела:

• Ю. Возна "Елементи форум-театру як інтерактивні форми засвоєння соціальних вмінь майбутніх фахівців соціальної сфери"
• https://www.wearegibber.com/blog/what-is-theatre-in-education
• http://theses.gla.ac.uk/2535/1/1979redingtonphd.pdf
• http://elar.kpnu.edu.ua:8081/xmlui/bitstream/handle/123456789/1632/Oliinyk-O.M.-Teatralno-ihrova-diialnist-v-umovakh-doshkilnoho-navchalnoho-zakladu.pdf?sequence=1&isAllowed=y
• https://inkluzia.com.ua/lyalkoviy-teatr-yak-shlyakh-sotsialnoyi-adaptatsiyi-dlya-ditey-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Photo by CDC on Unsplash, Education photo created by rawpixel.com - www.freepik.com