Дети для детей: сказка про рыжего кота

Лечебный эффект сказок давно доказан ведущими мировыми специалистами. Теперь с уверенностью можно сказать, что они не только дарят нам возможность погрузиться в волшебные миры, но и помогают сотворить чудо.

Воспитанники специального учебно-воспитательного комплекса «Мрия» – детки, больные ДЦП, которые хотят полноценно жить, творить и развиваться. Именно творчество и фантазии помогают малышам справиться со своим недугом. И они создают сказку.

Сегодня мы предлагаем Вашему вниманию творение Насти Цацани, которая поделится с нами большими мечтами маленьких животных.

КАЗКА ПРО РУДОГО КОТА З ДЗВОНИКОМ

Чи бачили ви коли-небудь рудого кота? Так от, саме на нашій вулиці Замріяного містечка жив рудий-рудий кіт. Звали його Барсик. Неподалік від рудого Барсика мешкала родина мишей. Мрії мишей переходили у казки. У своїх снах миші бачили рудого кота не більше равлика. Від цього їм ставало приємніше і спокійніше на серці. Але це були лише нездійснені мрії. Життя мишей ставало дедалі нестерпнішим від сусіда-кота. Що не день, то кіт з’їдає двох або трьох членів родини. От якось зібрались всі члени великої родини і стали радитися, як їм позбутися рудого злодія, щоб врятувати своє сімейство.

Одна мудра мишка висказала свою думку:

- Я знаю, як врятуватися від рудого ворога. Ми гинемо тому, що не чуємо, коли він полює на нас. Треба рудому Барсику надіти на шию дзвіночок. Тоді ми будемо чути, як він наближається до нас. Почувши дзвоник, мі втечемо, або заховаємось.

- Це було б добре, - сказала найстаріша миша, - але ж треба, щоб хтось надів цей дзвоник на кота. Так, придумала ти добре. Спробуй надіти коту на шию дзвоник. Ось тоді ми тобі велике спасибі скажемо.

Мрії залишаються мріями. Коти не будуть носити дзвоника, а миші повинні пильнувати і бути ще уважнішими.