Брак продуктивного здоров’я

Автор
Брак продуктивного здоров’я

Аналіз кількісних та якісних рис населення впродовж останнього десятиріччя свідчить, що Україна потрапила у глибоку демографічну кризу, для якої характерні депопуляція, старіння населення та зменшення середньої тривалості життя, повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

Зрозуміло, в такій ситуації непокоїть стан репродуктивного здоров’я населення, а він є невід’ємною складовою здоров’я нації.

Усе актуальнішими стають проблеми невиношування вагітності, вроджених патологій, зростає кількість безплідних шлюбів і відсоток народження недоношених дітей, дітей із вадами.

Репродуктивно здоровими нині можна назвати осіб, які досягли такого фізичного та психічного стану здоров’я, який уможливлює відтворення здорового покоління. Отже, мова не лише про статеву царину, а й про генетику, ендокринологію, серцево-судинні, інфекційні захворювання. А ще не варто забувати й про шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія), які теж позначаються на здоров’ї. Статистика свідчить, що цілком здорових жінок і чоловіків (а чоловіче репродуктивне здоров’я чомусь узагалі здебільшого залишають поза увагою) дуже мало. Здорове немовля не може народитися в сім’ї, яка має проблеми із соматичними й іншими недугами.

Негативні процеси у сфері репродуктивного здоров’я і жінки, і сім’ї загалом зумовлено багатьма чинниками.

Це й низький рівень знань про здоров’я, зростання кількості хвороб, які передаються статевим шляхом, збільшення кількості нейроендокринних порушень у жінок репродуктивного віку, ранній початок статевого життя, що провокує зростання онкологічних захворювань у молодому віці (це підтверджено науково). А ще, наголошують медики, непоправного негативного впливу на репродуктивне здоров’я жінки завдають штучні переривання вагітності (особливо, коли це перша вагітність, та ще й у ранньому віці).

Це та багато іншого стає причиною неплідності шлюбів, а їх, за офіційною статистикою, в Україні близько мільйона. За неофіційною ж статистикою, небажане безпліддя присутнє у 6-20% сімей у різних регіонах України.

“Питання репродуктивного здоров’я, однозначно, пов’язане зі здоров’ям жінки та чоловіка. І про це слід знати. Крім цього, треба зазначити, що про репродуктивне здоров’я потрібно говорити і дбати не з того віку, коли жінка може народжувати (за визначенням ВООЗ, фертильний вік – із 18 років), а вже з дитинства. Дитину слід виховувати з розумінням, що вона – майбутня мати чи майбутній батько”, – зазначила кореспондентові “Газети” Ірина Микичак, начальник відділу охорони здоров’я дітей і матерів ГУОЗ ЛОДА.

Чому нині актуально говорити про репродуктивне здоров’я?

Бо несприятлива ситуація в цій царині лише поглиблює демографічну проблему. Адже діти не тільки не народжуються, а народжуються хворими і, як це не прикро, помирають у ранньому віці. А що казати про показники смертей українців у працездатному віці – це окрема тема, яка потребує спеціального аналізу.

-->Діти до року помирають здебільшого через стани, які виникають у пренатальному періоді (розлади дихальної та серцево-судинної системи, інфекції, притаманні для цього часу). Таким чином, із січня до червня минулого року, за даними Державного комітету статистики України, зафіксовано 865 смертей, спричинених цими чинниками.

--> На другому місці за кількістю дитячих смертей вроджені вади розвитку (нервової системи, органів травлення та системи кровообігу) – 560 дітей померли від цього.

-->Далі – травми, отруєння, нещасні випадки. Серед малюків, котрі померли до року, таких 8%, і їхнє число, на жаль, зростає.

-->За півроку від захворювань органів травлення померло 18 діток, від новоутворень – 21, хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту (ВІЛ) – 16 і троє дітей загинули від туберкульозу.

Тож аби вберегти українську націю від вимирання, слід насамперед дбати про репродуктивне здоров’я населення. Адже відомо: те, що втратили батьки, дітям не надолужити. А ще потрібно додати, коли ситуація зі здоров’ям населення, зокрема чоловіків, залишатиметься такою, якою є, надалі, то через 10-20 років Україна стане країною вдів. За статистикою, до пенсійного віку доживає 30-40% чоловіків. А те, що їх стає менше, є ще однією причиною демографічної кризи.

У львівській області давно почали розбудовувати службу репродуктивного здоров’я та планування сім’ї. Ці питання розв’язують декілька установ, зокрема Львівський обласний і міський центри репродуктивного здоров’я та планування сім’ї, міський та обласний центри репродуктивного здоров’я дітей і підлітків та мережа із 37 відповідних кабінетів у містах і районах області. На Львівщині підготовлено достатньо фахівців акушерів-гінекологів із питань репродуктивного здоров’я та планування сім’ї.

Державна програми “Репродуктивне здоров’я 2001-2005 рр.” завершилася, проте, за словами пані Микичак, насправді заходи, які під час виконання цієї програми започаткували, тривають. Окрім того, є проект нової програми “Репродуктивного здоров’я сім’ї”, яку наразі обговорюють у МОЗ України.

Якщо проаналізувати, як змінилася ситуація у сфері репродуктивного здоров’я населення впродовж останніх п’яти років (власне, коли діяла стара програма), то варто зауважити, що є й позитивні зрушення. Наприклад, у рамках зазначеної державної програми значно поліпшилося забезпечення обладнанням акушерських і неонатологічних стаціонарів області, впроваджують принципи ВООЗ в акушерській допомозі.

Львів.

Із 1999 року у Львівській області вдвічі зменшився рівень материнської смертності, вдвічі – частота пологів у жінок віком 15-17 років. Щорічно меншає на 80% абортів. Натомість на 70% зросла частота народження малюків з масою менш ніж кілограм. Дитяча смертність на Львівщині поступово знижується, і її рівень є одним із найнижчих в Україні (з 1999 року зменшення становить 95%).

А ось показники приросту населення від’ємні, особливо в Жидачівському та Перемишлянському районах, де природний приріст сягає мінус 11. Це пов’язано здебільшого з тим, що мешканці цих районів старіють.

Повертаючись до проблеми безпліддя, додамо, що впродовж останніх десятиліть у світі тримається стійка тенденція до збільшення кількості жінок, котрі планують народження першої дитини після 30-35 років, пояснюючи це соціально-економічними причинами. А здатність до зачаття в жінок після 35 років достовірно зменшується втроє-вчетверо. Відтак вік жінки виявляється доволі поважною причиною ризику порушень репродуктивної функції.

Факторів, які спричиняють безпліддя, дуже багато. І часом причинами страшного діагнозу стають найнесподіваніші захворювання, перенесені в дитинстві, наприклад, для жінок – краснуха, для чоловіків – паротит (народна назва – “свинка”). Розладам репродуктивної функції сприяють гонорея, сифіліс, хламідіоз, токсоплазмоз, десятки інших недуг і різні аномалії у статевій сфері й чоловіка, й жінки.

Трапляються випадки, коли органічні зміни безповоротно призводять до неплідності. Тоді вдаються до допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), які дають змогу завагітніти та розв’язати проблему.

Вважають, що ефективність методик ДРТ у лікуванні різних форм безпліддя перебуває в межах 35-42%. На початок 2004 року у світі після застосування методик ДРТ народилася мільйонна дитина. В Україні торік за допомогою таких сучасних технологій на світ з’явилося майже тисяча малюків.

Міжнародні наукові дослідження, які провадять у багатьох медичних центрах, дають підстави стверджувати, що оптимальним часом для одужання від безпліддя є два-три роки після встановлення діагнозу.

Народити здорову дитину сім’ям активно допомагають допоміжними репродуктивними технологіями і на Львівщині. Для цього працюють і приватні, й державні медичні заклади. Хоча до 2005 року штучне запліднення (або запліднення in vitro) проводили лише у приватних медичних закладах. Проте торік ухвалили державну програму, за якою одну спробу штучного запліднення проводять коштом держави.

В Україні є два осередки, де здійснюють цю програму, – Прикарпатський і Донецький центри репродуктивного здоров’я МОЗ України. Для виконання цього проекту в кожній області створено комісію (у Львові вона працює на базі обласного центру репродуктивного здоров’я). Подружня пара, яка обов’язково мусить перебувати на обліку в акушера-гінеколога, повинна звернутися в центр планування сім’ї, де їй слід пройти всі обстеження, згідно з протоколом. Відтак комісія ухвалює рішення про скерування пари на спробу штучного запліднення ДРТ.

За час, відколи діє програма (рік і п’ять місяців), у Львівській області в ній узяли участь 44 подружні пари. Половина з них готуються до штучного запліднення. А шість щасливих сімей уже досягли того, чого бажали.

Галина Степанюк

//www.gazeta.lviv.ua