Практичні заняття замість теорії, безпека в соцмережах, регбі та чирлідинг: МОН оновило програми 5-9 класів

Міністерство освіти і науки України оприлюднило 40 оновлених навчальних програм для 5-9 класів. Головні зміни – орієнтація на результат навчання, а не на зміст, впровадження компетентнісного підходу та наскрізних змістових ліній.

На перше місце програм винесено очікувані результати навчальної діяльності учня, тобто: які компетентності мають формуватися у дитини під час вивчення певної теми. У такому разі вчителю не потрібно концентрувати всю увагу на змісті матеріалу: він має чіткі орієнтири у вигляді 10 компетентностей та їх компонентів, спираючись на які, він будує свою роботу.

Робота над змінами проходила за двома основними напрямками. Насамперед, навчальні програми були розміщені на платформі EdEra для загального обговорення, де всі бажаючі, авторизувавшись, могли надати пропозиції щодо їх модернізації. Онлайн обговорення проходило у 2 сесії, загалом у ньому взяло участь понад 1220 дописувачів. Вони залишили більш як 10 тисяч пропозицій та коментарів до програм.

Паралельно по кожному предмету було створено робочі групи, до яких увійшли вчителі-практики, науковці, методисти, автори програм і підручників, спеціалісти МОН. Вони змінювали формат пояснювальних записок, формували новий зміст та очікувані результати навчання з урахуванням пропозицій онлайн-обговорення.

Після того, як програми були доопрацюванні, їх було розглянуто та ухвалено на Колегії Міністерства освіти і науки й затверджено наказом МОН.

Ключові зміни у програмах

З кожного предмету створений лаконічний опис ключових змін, з яким можна ознайомитися на сайті МОН. Стосовно ж конкретних змін, читайте далі.

Українська мова

Усі творчі роботи тепер матимуть виразне практичне спрямування. Приміром, діти писатимуть твори не «відірвані» від реального життя теми, а з тієї ж фінансової грамотності чи екологічної безпеки, та ще й у форматі есе – його додано як обов’язковий вид роботи. Також до програми включено рекомендовані види робіт, які обиратиме вчитель на свій розсуд.

Українська література

В українській літературі в усіх класах частково перерозподілено кількість годин на вивчення творів. Так, у 5 класі вилучено по 2 години на вивчення народних казок та загадок, прислів’їв і приказок, натомість додано по годині на творчість Василя Симоненка, Леоніда Глібова, Зірки Мензатюк та Євгена Гуцала.

Історія

Для 5 класу замість програми, що складалася з певних історичних нарисів, створили програму початкового курсу «Вступ до історії». Через роботу з цим матеріалом учні дізнаватимуться про історію як науку, як складову життя суспільства. Крім того, експерти представили варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем запропоновано для 7, 8 і 9 класів.

Зарубіжна література

Під час онлайн-обговорення виникало багато питань щодо осучаснення частини програмових текстів новими авторами. Ці пропозиції було враховано, як-от у 7 класі альтернативно пропонується вивчати «Русалоньку із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» Марини Павленко чи «Аргонавтів» Степана Процюка.

Так само з огляду на численні пропозиції розширено список для альтернативного вивчення із зарубіжної літератури – перелік поповнився «Сніговою королевою» Ганса Андерсона (5 клас) та «Собачим серцем» Михайла Булгакова (9 клас). А у список для додаткового читання потрапили твори «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті, «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» Ульфа Cтарка.

Іноземні мови

З предмету ж «Іноземні мови» очікувані результати навчання уперше чітко виписані відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти. Так, визначено, що після 9 класу учні ЗНЗ, які вивчають першу іноземну мову, досягають рівня А2+, учні спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови – В1, а ті, хто оволодіває другою іноземною мовою – рівня А2.

Фізична культура

Оновлено перелік видів спорту для уроків фізичної культури. Зокрема, додано 7 нових можливих модулів – регбі, корфбол, петанк, фехтування, військово-спортивні ігри, степ-аеробіка та чирлідінг.

Трудове навчання

Трудове навчання віднині не матиме обов’язкового поділу за гендерним принципом: кожен учень зможе обирати той вид діяльності, який йому до вподоби. Та й загалом, школярі вивчатимуть не окрему технологію та виконуватимуть чітко визначене в її межах завдання, а створюватимуть проекти, які поєднуватимуть різні технології. Кожен проект повинен мати практичну цінність. Тож спочатку діти визначатимуть майбутній проект відповідно до потреби, потім плануватимуть, як будуть його робити, які засоби для цього необхідні, і поступово створюватимуть.

Основи здоров’я

У межах програми «Основи здоров’я» учні більше дізнаватимуться про безпечну поведінку в Інтернеті та соцмережах. А замість великого обсягу теоретичного матеріалу буде більше практичних робіт і занять поза межами класу.

Математика

Під час онлайн обговорень багато нарікань було на надмірну завантаженість курсу з математики. Тому було вилучено «зайвий» матеріал, зменшено обсяг громіздких обчислень і перетворень, а більшості задач надано практичний зміст. Ще одна важлива зміна – зміна хронології вивчення матеріалу таким чином, щоб він узгоджувався з іншими предметами. Зокрема, в межах теми «Раціональні вирази» (8 клас) тему «стандартний вигляд числа» переставлено так, щоб вона вивчався тоді ж, коли її проходять у курсі «Хімія».

Інформатика

Інформатика також зазнала різноманітних перенесень. Так, учні раніше вивчатимуть комп’ютерну графіку (6 клас), текстовий процесор (8-й), створення та публікацію веб-ресурсів (8-й). Натомість у 9 клас додано 3D-графіку та основи бази даних.

Біологія

Проблему перевантаженості вирішували й у курсі біології: 40% матеріалу з кожної теми виділено в опційне навчання. Це значить, що певні елементи змісту, які є необов’язковими, але містяться у видрукуваних підручниках, наприклад, історія дослідження певних об’єктів, можуть вивчатися за вибором вчителя.

Фактично кожна тема з біології передбачає виконання дітьми міні-проекту: кожен учень упродовж навчального року має взяти участь хоча б в одному з них.

Загалом же вчитель отримав набагато більше автономії та свободи вибору в організації освітнього процесу. Наприклад, він може самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми та змінювати порядок вивчення тем у межах класу, а також формувати тематику навчальних проектів, лабораторних робіт.

Источник: mon.gov.ua

Читайте також: 10 змін у школі, які потрібно було провести ще вчора

Читайте також: «Можна було б виховувати геніїв А ми виховуємо рабів, що працюють на зарплату» — мама двох дітей про шкільну мотивацію

Читайте також: 10 відео для дітей, що цікаво пояснюють складні речі