Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи. Частина 2

Фізична культура і здоров'я

Галузь "Фізичне виховання" містить такі складові: Фізична культура (1-12 кл.); Здоровий спосіб життя (1-9 кл.); Фізичну професійно-прикладну підготовку (10-12 кл.).

Фізична культура є важливим засобом у системі освіти та виховання учнів 1-4 кл. загальноосвітніх закладів, формування в них умінь і навичок здорового способу життя, організації корисного дозвілля та активного відпочинку, розвитку й відновлення фізичних і духовних сил, реабілітації та корекції здоров'я, виховання позитивних моральних і вольових якостей.

До базового компонента "Фізичного виховання" відноситься об'єктивно необхідний для учнів кожного класу обов'язковий рівень фізкультурної освіти (включаючи здоровий спосіб життя для учнів 4 кл.), без якого неможливе повноцінне здійснення життєдіяльності людини. Цей компонент є основою Державного стандарту з цієї галузі.

Естетична культура (мистецтво)

Освітня галузь естетичної культури розкриває розмаїтті жанрів і стилів українського і світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів; особливості культурних регіонів світу; основи естетичних знань.

Головна мета освітньої галузі полягає в розвитку особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному самовдосконаленні.

Реалізація цієї мети ставить вимоги до загального змісту освітньої галузі "Естетична культура", в основу проектування якого закладені такі принципи:

• Генетичний і функціональний взаємозв'язок художньої культури суспільства і внутрішнього художнього світу особистості.
• Усвідомлення учнями ідеї цілісності естетичної культури, жанрово-стильової і видової специфіки мистецтв.
• Осмислення учнями закономірностей історичної еволюції мистецтв і художньої культури в цілому.

На відміну від традиційного підходу до викладання в школі відносно відокремлених одне від одного предметів "Музика" та "Образотворче мистецтво" в основі проектування змісту освітньої галузі лежить принцип інтеграції різних видів мистецтв та означення художньої культури як системи скоординованих знань, опанування яких необхідно для формування в свідомості учнів цілісної художньої картини світу полікультурного простору.

Впровадження в шкільну практику комплексу мистецтв дозволить розширити асоціативні уявлення учнів, збагатити їхні суб'єктивні світосприймання і світовідчуття, виконати комплексуючу функцію у розвитку сенсорної, емоційної та інтелектуальної сфер особистості. Засоби такої координації можуть бути самими різноманітними: від міжпредметних зв'язків, інтегрованих уроків до інтегрованих курсів.

Подання змісту шкільної освіти через виділену галузь "Естетична культура" зроблено з метою його цілісного сприймання та визначення оптимального обсягу. Цей зміст реалізується в конкретних навчальних предметах.

Змістові лінії освітньої галузі репрезентують такі види мистецтва: музичне, візуальне (образотворче мистецтво), хореографічне, театральне та екранні види мистецтва. Координація між ними відбувається на рівні інтегрованих уроків та інтегрованих тем у циклі вищеназваних окремих предметів з урахуванням специфіки художньо-образної мови кожного з видів мистецтва, існуючих між ними взаємозв'язків, спільних навчально-виховних цілей та завдань.

Суспільствознавство

Зміст освітньої галузі "Суспільствознавство» визначається особливостями соціалізації особистості молодшого школяра.

У період первинної соціалізації важливо сформувати в учнів цілісну картину світу, місце в ньому людини; створити елементарну теоретичну базу для засвоєння різних видів соціального досвіду, розвивати уміння користуватися системою цінностей суспільства.

Основна мета галузі, зазначена вище, дає змогу реалізувати сукупність різноманітних часткових цілей:

• засвоєння узагальнених та емпіричних уявлень і понять, які відбивають основні властивості і закономірності реального світу, місце в ньому людини; розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід молодшого школяра;
• забезпечення первинних ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях життя, культурній спадщині країни, регіону, сім'ї;
• створення передумов для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних норм, традицій, культурних і статево-рольових стандартів поведінки.

Проектування змісту галузі грунтується на реалізації таких принципів:

• принцип відповідності соціокультурних пріоритетів і цінностей суспільства особистісній формі їх існування. Відповідно до змісту освіти включені елементи передбачають не тільки узагальнену систему знань про навколишній світ і місце в ньому людини, відповідні способи діяльності, але й досвід особистісного ставлення до системи цінностей суспільства, зокрема етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських;
• принцип взаємодії змістової і процесуальної сторін навчання означає врахування специфіки діяльності молодших школярів шляхом забезпечення чуттєвого сприймання, організацію активного спілкування дітей з соціальним і природним оточенням, накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього;
• принцип наступності і перспективності у межах предмета і його зв'язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання. Визначення змістового наповнення галузі вимагає взаємопов'язаного розв'язання загальної проблеми конструювання змісту початкової ланки освіти, зв'язок його елементів. Він має попередити дублювання матеріалу в інших дисциплінах, бути орієнтованим на перспективи навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

Основними структурними компонентами змісту галузі виділено: узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, способи їх застосування для пізнання й орієнтації в навколишньому житті; первинні моральні й оцінні поняття та уявлення, уміння виконувати пізнавальні дії, виявляти залежності, робити самостійні висновки, спілкуватись з людьми, оцінювати вчинки. Значне місце відводиться сенсорним еталонам і навичкам поведінки в природному й соціальному оточенні.

До змісту галузі, крім перелічених традиційних компонентів, включено емоційно-ціннісні, особистісні, які виражають ставлення до одержуваних знань, створюють міжсуб'єктність спілкування в процесі пізнавальної, комунікативної діяльності, проявляються у формі переживань, смислотворчості і є потужним джерелом мотивації учіння.

"//www.apsu.org.ua/stand/list_stand.phtml?id=15&file=3

Природознавство

Зміст освітньої галузі "Природознавство" базується на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективності з природничими дисциплінами в наступних класах.

Основною метою галузі є формування в молодших школярів уявлень і понять про цілісність світу, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, бережливо ставитись до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Ця мета реалізується через завдання:

• формування уявлень та елементарних понять про об'єкти неживої та живої природи, взаємозв'язки і залежності між ними;
• поглиблення і розширення уявлень та понять на рівні природних угруповань (ліс, луг, водойма, природна зона);
• формування наукового світогляду;
• формування екологічної культури;

• забезпечення єдності інтелектуального й емоційного сприймання навколишньої природи та практичної природоохоронної діяльності;

• засвоєння народних традицій у взаємовідносинах людини з природою.

Наскрізними ідеями природознавчої галузі є: цілісність і різноманітність природи; відповідність діяльності людини основним закономірностям функціонування природи, її примноження, збереження і охорона.

//www.apsu.org.ua/stand/list_stand.phtml?id=15&file=3

Основи виробництва (трудове навчання)

Освітня галузь "Основи виробництва" (трудове навчання) забезпечує умови для поєднання інтелектуального, фізичного і емоційного розвитку учнів у трудовій і конструктивно-художній діяльності.

Особистісно орієнтований підхід зумовлює розробку такого освітнього стандарту "Основи виробництва", який поряд з виробництвознавством відображає інформаційний, культурознавчий аспекти у предметно-перетворюючій діяльності.

Стандарт "Основи виробництва" забезпечує учням можливості отримувати, оцінювати особистісно значущу інформацію з природи, техніки, декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, а також обробляти її на основі методу художніх проектів ( художнього конструювання).

Актуальність поєднання інформаційного і виробничознавчого підходів у стандартизованому змісті "Основи виробництва" зумовлена поточним моментом культурно-історичного розвитку українського суспільства. В умовах ринкових відносин формується технологічний базис для нового підходу до праці і її результатів. Продукти праці мають бути естетично довершеними і конкурентноспроможними. А тому нові виробничі технології грунтуватимуться, переважним чином, на розумових якостях працівників, залежатимуть від рівня їхньої економічної, екологічної та естетичної культури і уміння працювати з різними джерелами інформації.

"Основи виробництва" є невід'ємною складовою частиною особистісно орієнтованої моделі освіти, сприяє забезпеченню формування соціально активної особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії, краси і доцільності.

У початковій школі доступними для учнів є:

• основи художньо-промислового виробництва на рівні ручних, ремісничих технологій декоративно-прикладного мистецтва і дизайну;
• пропедевтична орієнтація у різних видах праці (фізичній, розумовій, художній);
• виховання трудових якостей працівника в умовах ринкових відносин на основі доступних видів продуктивної праці (побутової та господарської діяльності).

//www.apsu.org.ua/stand/list_stand.phtml?id=15&file=3

Типовий навчальний план денних загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (2000/2001):

Дивись //www.apsu.org.ua/plan/page_plan.phtml?id=8&name=1

Наказ міністра освіти України 03.04.98 № 131

//www.apsu.org.ua/plan/page_plan.phtml?id=8&name=2

Типовий навчальний план денних загальноосвітніх навчальних закладів з російською та іншими мовами навчання національних меншин (2000/2001):

Дивись //www.apsu.org.ua/plan/page_plan.phtml?id=9&name=1

Наказ міністра освіти України 03.04.98 № 131

//www.apsu.org.ua/plan/page_plan.phtml?id=9&name=2

Типовий навчальний план-схема загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів, гімназій, колегіумів, ліцеїв та інших спеціалізованих шкіл (2000/2001):

Дивись //www.apsu.org.ua/plan/page_plan.phtml?id=10&name=1

Наказ міністра освіти України 03.04.98 №131

//www.apsu.org.ua/plan/page_plan.phtml?id=10&name=2