Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи. Частина 1

Українська мова

Мета і завдання цього навчального предмета в початковій ланці школи полягає не лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати й писати), але й мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення.

Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови в загальноосвітній школі і зокрема в її початковій ланці.

Особливістю рідної мови як навчальної дисципліни є те, що вона є не тільки предметом вивчення, а найважливішим засобом виховання і розвитку особистості.

Основна мета навчання української мови як державної у початкових класах - забезпечити початковий рівень комунікативних умінь та елементарних знань з мови та етнокультури українців, а також формування інтелектуально розвиненої особистості, громадянина України.

Українська мова вивчається у всіх навчальних закладах України, в т.ч. у школах етнічних меншин. Тому мовний цикл у таких школах складатиме рідна мова, українська мова як державна, іноземна мова. Якщо в окремих реґіонах діти тієї чи іншої національності (наприклад, євреї, болгари) навчаються у школах з російською мовою викладання, а рідну мову вивчають як предмет, то питання, що стосуються навчання рідної мови, вирішуються на реґіональному рівні.

Специфіка Державного стандарту з української мови обумовлена подвійною природою мови: з одного боку - це мова як система знань і правил, з іншого - мовлення, мовленнєва діяльність.

Державний стандарт визначає мінімальний зміст початкової освіти з української мови. Разом з тим він не обмежує потреби і можливості учнів, які хочуть і можуть отримувати глибші знання, мовленнєві уміння і навички, вищі від мінімального рівня (наприклад, у школах з російською, польською мовами викладання). Тому Державний стандарт конкретизується у програмах, призначених для різних типів шкіл, у яких рівень мінімальних вимог до загальної мовної підготовки учнів має бути однаковим, стабільним, а верхній рівень базового змісту освіти залежить від бажань, освітньої мети, типу школи і можливостей учнів.

Мова є складовою культури українського народу, її вивчення нерозривно пов'язане з етнокультурознавчими знаннями.

//www.apsu.org.ua/stand/list_stand.phtml?id=15&file=3

Читання

Визначення базового компонента змісту початкової освіти з читання ґрунтується на врахуванні особливостей мовленнєвого розвитку молодших школярів та на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного та літературознавчого.

Мовленнєвий розвиток у курсі "Читання" зорієнтований на інтенсивне формування у школярів відповідних умінь, навичок, провідною з яких є повноцінна навичка читання. Тематично-жанровий та художньо-естетичний принципи є визначальними під час добору творів для читання, передбачають встановлення міжпредметних зв'язків між всіма видами мистецтва, прилучення школярів до літератури як мистецтва слова.

Літературознавчий принцип реалізується в процесі аналізу художнього тексту. Об'єктом уваги читача є слово, яке осмислюється ним як засіб створення словесно-художнього образу.

Вказані принципи забезпечують реалізацію і таких аспектів вивчення літератури в початковій школі, як літературознавча пропедевтика, представлення учням художніх творів як витворів словесного мистецтва, які розкривають перед юними читачами багатство навколишнього світу і людських взаємин, авторську позицію, допомагають накопиченню морально-естетичного та соціального досвіду дитини, формують у неї власне ставлення до дійсності.

Початковий курс читання має на меті формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова.

//www.apsu.org.ua/stand/list_stand.phtml?id=15&file=3

Математика

Початковий курс математики є складовою частиною у системі неперервної математичної освіти, яка узгоджується із дошкільною освітою та основною школою.

Вивчення математики в початковій школі має забезпечити оволодіння учнями математичними знаннями, уміннями та навичками,, розвиток дітей, необхідний для подальшого вивчення предмета. Частина знань початкового курсу математики має практичну спрямованість і застосовується у повсякденному житті. Ця освітня галузь сприяє розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів – пам’яті, логічного і творчого мислення, уяви, математичного мовлення.

Цілі і завдання вивчення математики:

• уточнення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь молодших школярів, за допомогою яких вони успішно орієнтуватимуться у навколишній дійсності;
• формування уявлень про натуральне число, міцних обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем; розв’язування задач, що розкривають зміст арифметичних дій і відношень "менше на", "більше на", "менше в", "більше в";
• формування наочно-чуттєвих уявлень про основні геометричні фігури і тіла, початкового досвіду вимірювань та обчислень геометричних величин, вироблення необхідних графічних умінь;
• формування первинних умінь доказових міркувань і пояснень своїх дій та розвиток відповідних мовленнєвих умінь, пов’язаних з використанням математичних термінів і символів; розвиток логічного мислення.

//www.apsu.org.ua/stand/list_stand.phtml?id=15&file=3