Як протидіяти булінгу: прості та дієві поради

Протягом останніх років тема булінгу активно обговорюється в українському суспільстві. Органи влади, освітні установи, медійники, громадські спілки, фахівці вживають певних заходів щодо запобігання та профілактики цього негативного явища. Та чи є позитивний результат?

На жаль, проблема булінгу у шкільному середовищі залишається актуальною. До того ж, дистанційне навчання в умовах пандемії збільшило ризик стати жертвою цькування в мережі. Як захистити дитину від булінгу? Що робити у випадку підтвердження цього факту? Досвідчені експерти онлайн-школи "На Урок" знають відповіді на ці запитання.

Поняття та ознаки булінгу

Це явище існувало завжди, але офіційне трактування цих діянь на законодавчому рівні було прийнято у 2018 році. Нормативними документами визначено поняття булінгу та його ознаки, затверджено механізми виявлення та реагування на випадки цькування в закладі загальної середньої освіти. Що означає цей термін?

Булінг (цькування) — діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, в тому числі з застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Як може проявлятися булінг у школі? Поширеними формами цькування є:

• фізична (підніжки, стусани, бійки, нанесення тілесних ушкоджень);
• психологічна (принизливі погляди, жести, образлива міміка, поширення чуток, ігнорування, погрози, маніпуляція та шантаж);
• економічна (крадіжки, пошкодження одягу чи особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальне насильство (образи сексуального характеру, зйомки під час переодягання, сексуальні погрози тощо);
• кібербулінг (приниження за допомогою інтернету).

Найчастіше діти, особливо хлопчики, соромляться говорити про цькування. Як розпізнати прояви булінгу? Будьте уважні: якщо в дитини з'явилися подряпини, синці, рваний одяг чи зіпсоване шкільне приладдя, необхідно терміново втрутитися.

Звертайте увагу на скарги на біль у животі чи голові. Він може бути фізичним, а може й психосоматичним — від небажання йти до школи. До речі, результати всеукраїнського опитування підлітків, проведеного в межах проєкту "Медіакультура в часи пандемії", свідчать, що учні 7-8-х класів найчастіше зіштовхуються з шантажем та примусом, тролінгом та погрозами, поєднаним із фізичним насильством. А учні 9-10-х класів — із сексуальними ризиками та бойкотом.

Існує думка, що "булінг" та "конфлікт" — тотожні поняття. Це не так! Якщо конструктивне вирішення конфліктних ситуацій допомагає дітям опанувати необхідні соціальні навички, то булінг не здатен зробити їх сильнішими. Як відрізнити булінг від звичайного конфлікту? Ось основні ознаки цькування:

1. Учасниками булінгу є малолітні (до 14 років) або неповнолітні особи (14-18 років).
2. Цькування відбувається в межах освітнього процесу.
3. Дії систематично повторюються (цькування має повторюватися більше двох разів). Одноразовий випадок класифікується як конфлікт, із яким батьки можуть звернутися до шкільного психолога чи медіатора.
4. Наявність кривдника (булера), потерпілого (жертви булінгу) та спостерігача (за наявності). Спостерігачі можуть бути пасивними або активними — повідомляти про випадок булінгу або ж замовчувати його.
5. Дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Як реагувати?

Агресія особливо важко сприймається у дитячому чи підлітковому віці. Тож для своєчасного розпізнавання булінгу великого значення мають довірливі стосунки між батьками та дитиною. Розповідь підлітка про те, що коїться у школі, дозволить вжити оперативних дій щодо вирішення проблеми. Пропонуємо вашій увазі п’ять стратегій, які допоможуть вберегти дитину від цькування, або ж припинити булінг, який вже почався.

1. Говоріть про це. Якщо в минулому ви теж стикалися з цькуванням, розкажіть про це дитині. Якщо після вашої відвертості дитина поділилася проблемою, не забудьте її похвалити, адже такий вчинок потребує сміливості. Поговоріть із класним керівником, аби з’ясувати, яким чином заклад освіти може вплинути на ситуацію.
2. Нейтралізуйте приманку. Якщо існує певний фактор, який привертає увагу агресорів, за можливості спробуйте прибрати подразник. Наприклад, якщо в дитини забирають гроші, запакуйте їй із собою обід.
3. Порадьте зібрати однодумців. Нагадайте, що ймовірність того, що компанію з двох-трьох учнів навряд наважаться образити. Частіше нападають на одинаків. Коли є проблемна ситуація, краще триматися разом.
4. Зберігайте спокій та бережіть себе. Якщо вас ображають, інколи кращий захист — зберігати спокій. Подіяти може ігнорування, бо це та реакція, на яку чекають в останню чергу.
5. Не з’ясовуйте стосунки самостійно. Звісно, перше бажання батьків — розібратися з хуліганом та змусити його відповісти за свої дії. Але це погана ідея! Якщо ви помітили явний булінг, вам слід подати до школи офіційну заяву, яка має бути зареєстрована в закладі освіти. У заяві необхідно максимально точно описати, коли і як відбувався булінг, чи нанесено тілесні ушкодження, психологічну/економічну шкоду тощо. Після цього впродовж доби школа має надіслати заяву про випадок у поліцію.

Згідно з наказом МОН України №1646 від 28 грудня 2019 року "Деякі питання реагування на випадки булінгу та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти", протягом 72 годин школа повинна скликати комісію на чолі з керівником закладу освіти. Сюди можуть запрошувати батьків, соціальних працівників, учителів. Якщо булінг підтверджується, а ситуація не вирішилася, поліція передає справу до суду.

Увага: згідно з 173-4 статтею кодексу України про адміністративні правопорушення на батьків кривдника може бути накладено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Куди звернутися?

Якщо ви не знаєте, що робити в ситуації булінгу, звертайтеся за телефоном національної дитячої гарячої лінії 0 800 500 225 або 116 1111 (короткий номер з мобільного). Дзвінки безкоштовні для стаціонарних та мобільних телефонів. На лінії надаються консультації юристів, психологів, соціальних працівників та інших фахівців. Лінія працює з понеділка по п’ятницю (12.00-20.00). Сюди можуть звертатися батьки, діти та педагоги.