Люди різні, і це круто: пояснюємо, що таке мультикультурність і чому важливо її поважати
- Автор
- Дата публикации
- Автор
Як допомогти дитині розвинути толерантність до інших культур, з чого починати і як пояснювати явище мультикультурності — з цим допомагає проєкт "Дружня школа".
Що таке мультикультурність та навіщо розповідати про неї дітям?
Мультикультурність — це мирне співіснування різних культур на одній території як одне суспільство. В Україні існують проблеми через шовінізм, расизм та етнічний егоїзм, які зароджуються саме через незнання чи нерозуміння певних культурних аспектів. Багато шкідливих стереотипних сенсів циркулюють у суспільстві на побутовому рівні. Тому важливо якомога раніше пояснити дитині, чому деякі висловлювання і судження є неприпустимими, а упередження щодо інших культур — шкідливим і непотрібним.
Ольга Макар, координаторка проєкту “Школа миру” для дітей:
Діти уже живуть у багатокультурному, різноманітному світі. У кожному класі, мабуть, є хтось “інший”. Звичайно, це не завжди про національність, часом про інвалідність, просто іншу поведінку, але ідея така: ми УЖЕ живемо в мультикультурному світі, питання в тому, щоб допомогти дітям у ньому орієнтуватися.
З чого починати?
З пояснення понять рівності та інакшості. Усі ми люди і в кожного від народження є незаперечні права — право на життя, на свободу та інші. Тобто ми рівні у правах. Але народжуємось ми всі різними. Починаючи від статі, кольору волосся чи шкіри, до місця народження і проживання. І хоч цих відмінностей багато, та вони не є приводами вважати когось кращим і давати йому чи їй більше прав та свобод.
Другий важливий момент — допомогти зрозуміти, що у випадку ставлення до людей не варто узагальнювати. Тобто якщо дитину образила одна дівчинка, то це не означає, що всі дівчатка на світі погані. Якщо у дитини був негативний досвід взаємодії із представником іншої культури — потрібно пояснити, що особисті якості однієї особи не характеризують всієї спільноти.
Думаю, що дітям не обов’язково знати слово "мультикультурність". Та їм треба говорити про те, що світ і всі люди різні, але кожен унікальний. Треба подавати різноманіття як цінність: наприклад, через малюнки (веселка — хороший образ для цього), через розповіді про інші країни та континенти, про інші релігії.
— розповідає пані Ольга.
Вправи:
- Часто дітям здається, що інші культури — це як інші світи, які далеко. Попросіть дитину розпитати батьків чи старших членів родини про свій родовід і походження. Так вона не тільки краще пізнає своє коріння, а й зрозуміє, що світ однієї родини може складатись із представників кількох народів;
- Гра "Знайди десять подібностей та відмінностей". Дитина наче просто шукатиме схожі та відмінні речі у свого опонента, та найважливіше — це дати їй усвідомити, що всі ми одночасно і різні, і схожі;
- Гра "Я теж". Діти по черзі говорять щось, що, на їхню думку, відрізняє їх від інших дітей. Та якщо з кимось це збігається — він просто каже "Я теж", якщо ні — дитина отримує 1 бал;
- Почитайте з дитиною книгу "Запрошуємо до нашого світу. Як живуть діти в різних краях" М. Баттерфілда та ілюстраціями Г. Лінаса. Вона вже є українською та допоможе зрозуміти дитині концепцію мультикультурності.
Ольга Макар поділилась своїми методами роботи з дітьми над розвитком толерантності "інакшості": "Ми проводимо заняття, які називаються "Школа миру". Там "звичайні" українські діти займаються з дітьми-ромами чи біженцями. У нас є правила, які ми спершу придумуємо з дітьми, а потім постійно повторюємо, наприклад: дружити, слухати, коли інші говорять тощо. Важливо, щоб "інші" діти брали повноцінну участь у занятті, не відділяти їх, не ділити на групки чи команди українці/біженці — щоб вони цю мультикультурність переживали через свій досвід, а не просто слухали розповідь вчителя".
Авторка: Тетяна Павліченко, журналістка проєкту "Дружня школа"
Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Використані ресурси: