Симптоми та лікування ентеровірусних інфекцій

Кожен рік безліч дітей хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції. Однак лікарі виділяють в окрему групу ентеровірусні інфекції, які за симптоматикою схожі на ГРВІ. У літньо-осінній період фіксується сплеск захворюваності на ці патології. Саме тому дана проблема актуальна і в даний час.

Загальна інформація

Ентеровірусні інфекції — група патологій, що викликаються різними серотипами ентеровірусу. Характеризуються високою контагіозністю (заразність), лихоманкою та поліморфізмом клінічних симптомів, обумовлених переважним ураженням ЦНС, серцево-судинної, травної та м'язової систем.

Різноманітні за своєю етіологією та клінічними проявами ентеровірусні інфекції поліомієлітної природи відносяться до числа некерованих інфекційних хвороб людини. Вони представляють сьогодні серйозну проблему охорони здоров'я практично всіх країн світу, що обумовлено тенденцією до активізації епідемічного процесу з розвитком важких клінічних форм (менінгітів, енцефалітів, кардитів, гепатитів).

Класифікація ентеровірусних інфекцій

Традиційна класифікація розділяє ентеровіруси на п'ять груп: поліовіруси, віруси Коксакі групи A та групи B, еховірус (ECHO) та ентеровіруси. Кожна з них містить змінну кількість серотипів.

Шляхи передачі вірусу:

• повітряно-краплинний (при чханні та кашлі з крапельками слини від хворої дитини до здорової);
• фекально-оральний (при недотриманні правил особистої гігієни);
• через воду, при вживанні сирої (некип'яченої) води.

Можливе зараження дітей через іграшки, якщо діти їх беруть до рота.

Інкубаційний період триває від 2 до 35 днів (частіше 2-3 дні). Унікальна особливість ентеровірусів — здатність викликати «малопередбачувані варіанти» хвороби. Один і той же тип вірусу здатний викликати як дуже легкі, так і вкрай важкі варіанти з ураженням різних систем організму.

Симптоми ентеровірусних інфекцій

Ознаки, які вказують на наявність можливої ентеровірусної інфекції:

• лихоманка;
• головний біль;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• слабкість, нездужання;
• запаморочення;
• нудота та блювота;
• зернистість задньої стінки глотки;
• висип на обличчі, тулубі, кінцівках (в тому числі, долонях та стопах);
• енантема на слизовій порожнини рота.

Лікування ентеровірусних інфекцій

Більшість ентеровірусних інфекцій закінчуються одужанням та вимагають тільки симптоматичної терапії. У будь-якому випадку займатися самолікуванням не варто, зверніться за допомогою до вашого лікаря. Якщо наразі ви не знаєте, до якого лікаря звернутися, на онлайн-порталі Лікарні.ком ви зможете обрати лікаря чи медичну послугу, яка вас цікавить.

Особливого підходу до лікування потребують пацієнти з важкими формами ентеровірусної інфекції: гострий міокардит, ураження ЦНС та рідкісні, але потенційно смертельні інфекції у новонароджених і дітей з В-клітинним імунодефіцитом. На жаль, варіанти противірусної терапії навіть у цих пацієнтів обмежені.

Лікування більшості пацієнтів проводиться в домашніх умовах. Пацієнти з ураженням нервової системи та інших органів (серця, легенів, печінки, очей) при наявності супутнього імунодефіциту, а також незалежно від клініки захворювання у віці до 7 років підлягають госпіталізації. У гострому періоді захворювання необхідний постільний режим, рясне пиття, легка їжа. Терапевтичні заходи визначаються тяжкістю інтоксикації та виразністю клінічних синдромів.

Лікування проводять симптоматично в залежності від проявів інфекції — ангіна, кон'юнктивіт, нудота, блювота та біль у шлунку, біль у м'язах, висип, лихоманка, ураження серця. У деяких випадках проводять профілактику бактеріальних ускладнень.

Вакцини проти ентеровірусної інфекції не існує, за винятком вакцини проти поліомієліту, який також викликається ентеровірусом.

Реклама