Вірші про бабусю до 8 березня

Рушничок (Т.Мезенцева)

Я вишиваю рушничок

До маминого свята:

Фіалки сині і бузок,

І пролісків багато.

Я вишиваю рушничок –

Мережки шию білі:

Розвів букет живих квіток

Моїй матусі милій.

Нехай святковий ніжний цвіт

На рушничку іскриться:

Я березневий шлю привіт

Бабусі і сестричці.

Дай, бабусю, поцілую, сивину твого волосся (А.Костецький)

Дай, бабусю, поцілую, сивину твого волосся.

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси.

Може і на них розтане

Лоскотливий іній срібний,

Мов химерні візерунки

На замерзлій з ночі шибці.

Два сонечка (Богдан Данилович)

Ще сонце не встало,

Ще тільки сіріє –

Мене від світанку

Два сонечка гріють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Це дивляться тепло

Бабусині очі.

Вже сонце схилилось,

Пташки сплять у гаї,

Засну – наді мною ж

Два сонечка сяють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Два сонечка красні,

Бабусині очі.

Бабусині руки (Лев Квітко)

Я з бабусею своєю

Дружу давно-давно.

І ми,- скажу вам, - з нею

В усьому заодно.

Така моя бабуся –

Найкраща у житті.

А руки ж у бабусі –

Ну просто золоті!

Вони що хочеш вміють,

Скрізь роблять чудеса:

То місять щось, то миють,

Подивишся – краса!

Так товсто мажуть пінку.

Так щедро сиплять мак.

Працюють без спочинку,

А пестять ніжно так.

І в хаті, і на дворі

Пороблять все як слід.

То чистять щось в коморі,

То варять нам обід.

Як смеркне – тіні дивні

Сплітають на стіні:

Казки такі чарівні

Розказують мені.

А там нічник засвітять,

Онучка щоб міцніш спала.

Мабуть, немає в світі

Таких хороших рук!

Бабуся

З ранку і до ночі

Трудиться бабуся.

В неї я охоче

Працювати вчуся.

Годі їй старенькій

Мити, підмітати, -

Я сама скоренько

Приберу кімнати.